Терновий вінець
Терно́вий віне́ць (грец. στέφανος ἐξ ἀκανθῶν, буквально «вінок з колючок») — рослинний вінок з колючками, який, згідно з Євангеліями, покладений на голову Ісуса Христа римськими воїнами під час наруги над Ним.
Згадка у Євангеліях
Євангелія від Матея (Мт. 27:29), Марка (Мр. 15:17) та Івана (Ів. 19:2) розповідають, що Ісусу римськими солдатами був покладений на голову вінець з колючок. Солдати насміхались над Ним, вклали в руки його тростину як скіпетр, одягнули в багряницю — свого роду «сатиричні» царські символи, били Його і плювали на нього, тому що Він не заперечував, що є цар юдеїв (Мт. 27:11, Мр. 15:2, Лк. 23:3).
Чи ніс Ісус Христос терновий вінець під час Хресної дороги та Розп'яття на хресті — у Біблії не згадується, хоча сказано:
Це вказує на те, що терновий вінець залишився на голові Ісуса, а зняли з Нього лише багряницю (плаща).
Реліквія
У 1237 Луї IX привіз терновий вінець з Константинополя до Парижа. Для його зберігання було збудовано церкву Сент-Шапель у Парижі. Зараз реліквія зберігається у Соборі Паризької Богоматері.