Андронік III Палеолог

Андронік III Палеолог був сином Михайла IX Палеолога і вірменської принцеси Ріти. Виріс при дворі діда Андроніка II, який з неприязню ставився до юнацьких витівок спадкоємця, однак не міг нічого з тим зробити до 1320 року, коли його товариші помилково підстерегли біля будинку коханки і вбили молодшого сина Михайла IX і брата Андроніка III — Мануїла. У тому ж році помер і їхній батько. 1321 року вступив у конфлікт з Золотою Ордою 1323 року почав війну проти болгарського царя Михайла I Шишмана, захопивши Філіппополь. Також в тому ж році візантійське військо відбило напад Золотої Орди, зверхника Болгарії.

Тоді імператор позбавив онука права на трон. Послідувала міжусобиця. Андроніку вдалося залучити на свій бік шляхетних жителів столиці та впливового і заможного Іоанна Кантакузіна. Під їхнім тиском Андронік II був змушений у 1325 визнати онука співправителем, доручивши йому управління Фракією і Македонією.

У травні 1328 року Андронік змусив вже старого свого діда відректися від престолу і відправив його в монастир, ставши єдиновладним правителем Візантії. 1331 року візантійці зазнали поразки від ординців, а імператор визнав зверхність Золотої Орди та погодився сплачувати данину Узбек-хану. Втім вже у 1337 році відмовився платити данину, за що візантійські володіння до Геллеспонту протягом 50 діб зазнавали руйнувань від ординців. 1341 року Узбек-хан готував новий похід, але дипломатією вдалося його попередити.

Під час царювання Андроніка всіма справами керувавв Іоанн Кантакузин, який після його смерті став у 1347 році співправителем його сина Іоанна V Палеолога. Під керівництвом Кантакузина була проведена реформа судових установ та будівництво нового флоту, за допомогою якого вдалося відвоювати у генуезців острови Хіос, Лесбос і Фокіда. Помітно зріс вплив монастирів, причому в справах не тільки церковних, а й світських.

Першою дружиною Андроніка була Адельгейд-Ірина з Брауншвайгу-Ґрубенгаґену (1293—1324). Після її смерті він одружився з Анною Савойською, яка після його смерті була регенткою при восьмирічному Іоанні V Палеолозі.

• Список Візантійських імператорів

Біографія Андроніка III Палеолога у церковному лексиконі (нім.)