Андрусенко Дмитро Олександрович

Андрусенко Дмитро Олександрович;
	Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	24 вересня 1992; Салават, Башкортостан, Росія
Смерть	19 квітня 2014 (21 рік); Донецьк, Україна
Поховання	Піщане
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Спецпризначення
Формування	3 ОП СпП
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Олекса́ндрович Андрусенко (нар. 24 вересня 1992(19920924), м. Салават, Башкортостан, РФ — 19 квітня 2014, Донецьк, Україна) — молодший сержант (посмертно) Збройних сил України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис

Дмитро Андрусенко народився в Башкирії (місто Салават), але з дитинства жив у Кременчуці. Згодом сім'я перебралася в село Кривуші Піщанської сільської ради, що поряд з Кременчуком, тож шкільне навчання Дмитро закінчив у Піщаному. З 14 років займався боксом у кременчуцькому спортивному клубі «Фортуна». 2011 року закінчив кременчуцьке ПТУ № 22, де здобув спеціальність автослюсаря. Дмитро вирішив стати військовим, хотів служити у військах спецпризначення, тому не пішов на строкову службу, а одразу підписав контракт на три роки. Коли почалися події в Криму і на Сході, до завершення контракту залишалося півроку, Дмитро збирався продовжити службу в правоохоронних органах.

Старший солдат, старший розвідник кіровоградського 3-го окремого полку спеціального призначення. З 7 квітня 2014 року охороняв Міжнародний аеропорт «Донецьк», який на той час ще приймав літаки.

19 квітня 2014 року близько 1:30 загинув у Донецькому аеропорту за прикрого збігу обставин — товариш по службі Дмитра, почувши якийсь раптовий шум, розцінив це як проникнення в будівлю аеропорту й застосував зброю. Від поранення у голову Дмитро помер на місці.

21 квітня Дмитра поховали на кладовищі села Піщане. Вдома лишилися мати Майя Миколаївна, сестра Олена та цивільна дружина (наречена) Катерина Грушова. Вже після смерті Дмитра народилася донька Вікторія.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (19.07.2014, посмертно)[1].
Рішенням Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2015 року нагороджений відзнакою «За вірність народу України» І ступеня (посмертно).

Вшанування пам'яті

Ім'я Дмитра Андрусенка внесене до Книги Пошани Полтавської обласної ради[2].
У вересні 2016-го на фасаді ПТУ № 26 м. Кременчук (колишнє ПТУ № 22) відкрито пам'ятну дошку випускнику Дмитру Андрусенку[3].
13 жовтня 2016 року меморіальну дошку на честь Дмитра Андрусенка встановлено на фасаді гімназії с. Піщане[4].
2017 року іменем Дмитра Андрусенка названо одну з вулиць міста Кременчук в новому мкр «Озерний»[5].

Див. також

Примітки

Джерела

Андрусенко Дмитро Олександрович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
Андрусенко Дмитро Олександрович^{[недоступне посилання з червня 2019]} // Полтавська обласна рада.
Проект «Воїни світла». Перший кременчужанин, який загинув у зоні АТО(рос.) // «Кременчуцький телеграф».
У Донецькому аеропорту вбитий спецназівець з Кіровограда — ЗМІ // «НБН», 19 квітня 2014.
В «Донецьку» від кулі товариша по службі загинув кременчужанин Дмитро Андрусенко(рос.) // «Кременчуцький телеграф», 21 квітня 2017.
За Україну, за її волю, за народ // «Вечірня газета», 26 серпня 2016.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України № 599/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Імена п'ятьох загиблих під час анти терористичної операції кременчужан внесли до Книги Пошани Полтавської обласної ради

[3] У Кременчуці відкрили меморіальну дошку герою АТО Дмитру Андрусенку

[4] Встановили меморіальні дошки

[5] 15 вулиць майбутнього мікрорайону Озерний назвуть іменами Героїв-захисників