Андрійко Олександр Опанасович

Народився в селі Бишів колишнього Макарівського району Київської області.

1974 року закінчив Київський політехнічний інститут. З того часу працює в Інституті загальної та неорганічної хімії. Працював інженером, аспірантом, в 1980—1984 роках — молодший науковий співробітник. З 1984 по 1995 рік — старший науковий співробітник, від 1995-го — провідний науковий співробітник, завідувач кафедри загальної та неорганічної хімії.

Напрямки наукової роботи: 1978—1997 Фізико-хімічний аналіз і високотемпературна хімія неорганічних фторидних систем. 17 наукових статей 1978—1998; 2003- Електрохімія полівалентних металів в розплавлених сольових електролітах. 28 наукових статей 1980 -Теорія: Фундаментальні проблеми електрохімічної термодинаміки та кінетики 11 наукових статей, 1 монографія 1994 — Синтез та дослідження електроактивних матеріалів для літієвих хімічних джерел струму.23наукових статі 2005 — Нанохімія. Наноматеріали 20 наукових статей

Наукові дослідження полягають у царині вторинних хімічних джерел струму (електродні матеріали та електрохімічні процеси), фізичної хімії та електрохімії розплавлених систем, які містять комплексні флуориди, електрохімічної термодинаміки та кінетики (теплові ефекти в електрохімічних системах), високотемпературна хімія неорганічних фторидних систем, нанохімія та наноматеріали.

Серед робіт:

• «Плівкові електрохімічні системи в йонних розплавах», 1987
• «Йонні розплави та тверді електроліти», 1987
• «Електроліз флуоридного розплаву в умовах анодного ефекту. Термокінетична модель процесу», 1990
• «Електрохімічне розкладання сульфідів кольорових металів», 1999
• «Клектрохімічна поляризація провідника зі змішаною йонно-електронною провідністю. Теорія стаціонарного процесу», 1999, у співавторстві.

Серед патентів — «Реактивний флюс для паяння алюмінію та його сплавів», 2013, співавтори Сабадаш Олег Михайлович і Хорунов Віктор Федорович.

• ЕСУ
• Андрійко Олександр Опанасович