Андрієвський Ераст Степанович

Ера́ст Степа́нович Андріє́вський (15 (27) квітня 1809, Волочиськ, Старокостянтинівський повіт, Волинська губернія, Російська імперія — 21 березня 1872, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — громадський діяч, лікар, науковець і письменник, академік, дійсний статський радник, доктор медичних наук. Кавалер ордена Святого Станіслава 1 ступеня, Святого Володимира 3 ступеня, Святої Анни 3 ступеня та перського ордена Лева та Сонця.

Ераст Андрієвський
Пам’ятник Андрієвському біля санаторію Куяльник
Пам’ятник Андрієвському біля санаторію Куяльник
Народився 15 (27) квітня 1809
Волочиськ, Старокостянтинівський повіт, Російська імперія
Помер 21 березня 1872(1872-03-21) (62 роки)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Поховання Перший Християнський цвинтар (Одеса)
Країна Російська імперія
Діяльність лікар
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна
Ступінь доктор медичних наук
Відомий завдяки: заснуванню Куяльницького курорту
Брати, сестри Q62713202?
Нагороди
 Андрієвський Ераст Степанович у Вікісховищі

Життєпис

Андрієвський походить з дворянської родини. Батька звали — Степан Степанович, а мати — Генрієтта-Августа Карлівна Грефе, німкеня, з її родини походили відомі лікарі, тому Ераст закінчив гімназію у Берліні, там і вступив до Гумбольдтського університету. У 1828 році став кандидатом медичних наук, а 1831 року доктор медичних наук.

Разом з дядею, лікарем-офтальмологом, бере участь у наукових експедиціях. Прийнятий у члени Неаполітанської медико-хірургічної академії.

З 1833 року служить у губернатора Новоросійського краю графа М. С. Воронцова в Одесі — понад 20 років.

1833 року пропонує заснувати лікувальний заклад на Куяльницькому лимані (за 13 кілометрів від Одеси). 27 червня засновано курорт «Куяльник» — називався тоді «Лечебница грязных и песчаных лиманских ванн». Лиман довгий час називався Андрієвським.

Після того — на Кавказі як цивільний генерал-штаб-доктор, прилучився до становлення курорту Боржом. 1847 — дійсний статський радник.

Був особистим лікарем родини Воронцових.

Обирався гласним Одеської міської думи та Херсонського губернського земства.

Автор численних медичних публікацій та особистих спогадів у 3 томах.

Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[1] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Андрієвського відсутні.[2]

Родинне життя

Батько — Степан Степанович Андрієвський

Мати — Генрієтта-Августа Карлівна, в дівоцтві — Грефе

Був в шлюбі з грузинською княжною Варварою Георгіївною Тумановою.

Родина мала двоє дочок — Олену та Ніну, та сина Костянтина.

Вшанування пам'яті

В одеському районі Пересип була вулиця Андрієвського.

В 1896 році перед будинком здравниці встановлено пам'ятник лікарю (архітектор Толвінський та скульптор Едуардс).

Примітки
  1. Храм Всех Святых. Список захороненных людей.. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  2. Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 30 травня 2016. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.