Едуардс Борис Васильович

Борис Васильович Едуардс (Едвардс; рос. Эдуардс Борис Васильевич; 27 травня (8 червня) 1860(18600608), Одеса 12 лютого 1924, Мальта) український і російський скульптор.

Едуардс Борис Васильович

Ім'я при народженні Едуардс Борис Васильович
Народився 8 червня 1860(1860-06-08)
Одеса
Помер 12 лютого 1924(1924-02-12) (63 роки)
Мальта
Національність росіянин/українець англійського походження
Громадянство  СРСР
Жанр скульптура
Навчання Одеське художнє училище, Петербурзька академія мистецтв
Напрямок реалізм
Роки творчості 1881—1923
Працював у містах Одеса, Харків
Основні роботи монументи державним і військовим діячам, літераторам

Життєпис

Народився в 1860 в Одесі в родині англійського комерсанта.

У 1876-1881 навчався в Одеській рисувальній школі у професора міланської Академії мистецтв Луїджі Іоріні. За роки навчання отримав 4 заохочувальні медалі.

У 1881-1883 навчався у Петербурзькій академії мистецтв (залишив навчання за станом здоров'я), з 1915 — її академік.

Один із засновників Товариства південноросійських художників.

У 1888 році за роботи представлені на щорічній виставці Петербурзької Академії мистецтв Едуардс отримав від Академії звання класного художника 3-го ступеня. Свої ранні скульптури Едуардс виконував в гіпсі і глині. Пізніше втілював їх у мармурі.

У 1919 емігрував. Помер у 1924 на Мальті.

Твори скульптора

  • Жанрові композиції «Катерина» (1885), «Життя невеселе» (188799), «Неждані вісті» (1887), портрети Н. Кондакова і Л. Пастера (1887)
  • В експозиції Одеського художнього музею представлені: «Шурка» (мармур, 1896), «Христос і грішниця» (мармур, 1899), «Втіха» і «Сплячий старий» (мармур, кінець 1890-х), «Приємні підношення» (2 варіанти: в бронзі і в з'єднанні бронзи і мармуру, кінець 1890-х), Олександр Суворов (варіант виливки з бронзи пам'ятника в Очакові, 1903)
  • Скульптура «Ерот і Психея» (мармур) в «Пале-Роялі», Одеса (копія з оригіналу, виготовленого у ІІ ст. до н. е. у Греції)

Виставки

Пам'ятники

Назва Дата встановлення Розташування Фото Джерело
Пам'ятник Олександру Полю1891Кривий Ріг
біля Гданцівського чавуноливарного заводу
Пам'ятник Віктору Григоровичу1892Єлисаветград
Пам'ятник Ерасту Андрієвському1898Одеса
Клінічний санаторій імені Пирогова («Куяльник»)
Пам'ятник Петру І1903Таганрог
Пам'ятник Олександрові Пушкіну
Об'єкт культурної спадщини національного значення
(пам'ятка монументального мистецтва), охоронний номер 200010-Н.
1904Харків[1]
Пам'ятник Миколі Гоголю
Об'єкт культурної спадщини національного значення
(пам'ятка монументального мистецтва), охоронний номер 200013-Н
1909Харків[1]
Пам'ятник Олександру Суворову19031907Очаків
Пам'ятник Олександру Суворову
(копію встановлено в Тульчині у 1954 році)
191113
26 серпня 1945
(встановлено)
Ізмаїл
Проспект Суворова
(поблизу Свято-Покровського собору)
[2]
Військово-історичний музей Чорноморського флотуСевастополь
Пам'ятник Катерині IIКраснодар

Примітки

Література та джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.