Анка Петреску

Анка Петреску
Mira Anca Victoria Mărculeţ Petrescu
Ім'я при народженні	Міра Анка Вікторія Маркулет Петреску
Народилася	20 березня 1949; Сігішоара
Померла	30 жовтня 2013 (64 роки); Бухарест; ·автомобільна катастрофа
Громадянство	Румунія
Діяльність	архітектор і політичний діяч
Галузь	архітектор
Alma mater	Архітектурний інститут імені Йона Мінчу
Знання мов	румунська
Magnum opus	Палац Парламенту
Посада	член Палати депутатів Румунії
Партія	Велика Румунія (партія)

Анка Петреску (рум. Mira Anca Victoria Mărculeţ Petrescu 20 березня 1949, Сігішоара — 30 жовтня 2013, Бухарест) — румунський архітектор і політичний діяч, найбільш відома як головний архітектор Палацу Парламенту в Бухаресті, найбільшої в світі цивільної адміністративної будівлі.

Біографія

Анка Петреску народилася 20 березня 1949 в Сігішоарі в родині хірурга. У 1973 вона закінчила Архітектурний інститут імені Йона Мінчу в Бухаресті.

Румунський диктатор Ніколае Чаушеску почав виношувати ідею побудови Будинку Народу в 1977 після сильного землетрусу, що забрав життя півтори тисячі осіб і перетворив великі ділянки в центрі Бухареста в руїни. Перші замовлення на розробку генерального плану надійшли провідним румунським архітекторам в тому ж році, але власні уявлення Чаушеску про проект неодноразово змінювалися, через що будівництво постійно відкладалося. Петреску всерйоз взялася за проект в 1981, для чого їй довелося піти з роботи і три місяці самостійно працювати над макетом майбутньої будівлі. Вона особисто написала Чаушеску, завдяки чому її проект потрапив на конкурс і був вибраний з-поміж всіх претендентів.

У 32 роки Петреску була призначена головним архітектором будівлі. Під її початком працювала команда з семи сотень архітекторів і не менше двадцяти тисяч будівельників. Будівництво почалося в червні 1984 і тривало цілодобово до повалення Чаушеску в 1989. Диктатор сам регулярно навідувався на місце будівництва з інспекцією, але після його смерті будинок так і не було повністю завершено.

Після повалення Чаушеску Петреску виявилася в опалі. Через гігантське будівництво, яким вона керувала було знесено безліч житлових будівель, три історичні райони Бухареста були знесені разом з 27 церквами і синагогами. Проект був страшно витратним для державного бюджету. У 1990 група архітекторів домагалася суду над Петреску, звинувачуючи її в розтраті коштів і навіть в геноциді, проте до юридичного переслідування справа так і не дійшла. Петреску в тому ж році виїхала в Париж працювати над мережею готелів. Роботи над будівлею, яка незабаром одержала назву Палац Парламенту, продовжилися в 1994. Петреску пізніше брала участь в доопрацюванні окремих його елементів.

Після повернення до Румунії Петреску зайнялася політикою. У 2004 вона була обрана до парламенту від націоналістичної партії Велика Румунія. Через рік балотувалася на пост мера Бухареста, але набрала лише чотири відсотки голосів.

У вересні 2013 Петреску потрапила в серйозну автомобільну аварію, впала в кому. 30 жовтня 2013 вона померла, не приходячи до тями.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.