Сігішоара

Вид на Сігішоару

Сігішоара відома в історії також під німецькою назвою Шесбурґ (нім. Schäßburg) та угорською — Шегешвар (Segesvár). Назву Сігішоара місто отримало 1435 р.[3] Місто заснували німецькі колоністи із Саксонії. Перша документальна згадка про місто датується 1280 р.[4] Вони побудували на пагорбі середньовічну фортецю, кілька храмів та всесвітньовідому Годинникову вежу.

У XIV ст. Шесбурґ став вільним містом, а у XVI ст. — одним із найрозвиненіших торгівльно-ремісничих міст Східної Європи, маючи 15 ремісничих цехів. У XV ст. у місті випускав свою монету вигнаний з Волощини господар Влад III Дракула, який до речі, тут і народився та провів юнацькі роки. У 1631 р. тут було обрано на угорський престол трансильванський князь Юрій Ракоці. Нижню частину міста було знищено землетрусом 1668 року та пожежею 1676 р., але впродовж наступного століття відбудовано наново.

У 1849 р. угорські повстанці зазнали нищівної поразки від російської армії під Сігішоарою. Серед загиблих у бою були генерал-майор Скарятин та видатний поет Шандор Петефі. У XIX ст. пам'ять про них увічнено встановленими пам'ятниками.

Текстильна та швейна (близько 50 % промислової продукції міста), скло-порцелянова (20 %), харчова (17 %), машинобудівна (11 %) промисловість. Підприємства з виробництва будматеріалів, деревообробки та поліграфічні.

• кам'яні укріплення (13-14 ст.) із воротами та вежами, також Вежа із годинником висотою 64 м;
• готичні «монастирська» (13 ст.) та «нагорна» (14—15 ст.) церкви;
• міська забудова 17-18 ст.

Історичний центр міста Сігішоари було визнано 1999 року об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО за двома критеріями:

• ІІІ — центр міста є видатною пам'яткою культури так званих трансильванських саксонців, культури, що зникла через 850 років та продовжує існувати через свої архітектурні пам'ятки, що і донині збереглись;
• V — давнє місто-фортеця Сігішоари є видатним прикладом міста, започаткованого на межі латинської культури Центральної Європи та православно-візантійської культури південно-східної Європи.[5]

• Герман Оберт (Hermann Oberth) — один із «батьків» ракетної техніки та космонавтики, поруч із Ціолковським та Робертом Годдардом.
• Фрідріх Грюнангер — австрійський архітектор.
• Раду Война — румунський гандболіст, призер олімпійських ігор 1972, 1976 та 1980 рр.
• Йоган-Міхаель Акнер — археолог, досліджував історію Трансильванії.

• Кишкунфеледьгаза, Угорщина
• Дінкельсбюль, Німеччина
• Баден, Швейцарія
• Блуа, Франція
• Чіта ді Кастело, Італія
• Замостя (Польща), Польща