Аннабергіт

Аннабергіт мінерал класу арсенатів, водний арсенат нікелю шаруватої будови.

Аннабергіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Хімічна формула Ni₃(AsO₄)₂·8H₂O
Nickel-Strunz 10 8.CE.40[2]
Dana 8 40.3.6.4
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[3]
Інші характеристики
Названо на честь Аннаберг-Бухгольц
 Аннабергіт у Вікісховищі
Анабергіт

Мінерал вперше було науково описано у 1852 році Генрі Джеймсом Бруком та Вільямом Хеллоузом Міллером, який назвав мінерал за місцем знахідки Аннаберг-Бухгольц.

Загальний опис

Формула: Ni3[AsO4]2·8H20. Містить (%): NiO — 37,46; As2O5 — 38,44; H2О — 24,1. Домішки: Са, Mg, Fe, Zn, Со. Сингонія моноклінна. Густина 3,050±0,050. Твердість 2,5-3. Кристали волокнисті, призматичні до голчастих, пластинчасті. Колір яблучно-, блідо- або брудно-зелений. Блиск скляний, у землистих відмін — тьмяний. Гіпергенний мінерал. А. — пошукова ознака на нікелеві руди. Значні скупчення відомі в родов. нікелевих арсенідів Аннаберг та Шнеєберг (Саксонія, ФРН).

Різновиди

Розрізняють:

  • аннабергіт кальціїстий (відміна аннабергіту, яка містить до 10 % СаО);
  • аннабергіт кобальтистий (відміна аннабергіту, яка містить понад 12 % СоО);
  • аннабергіт магніїстий (відміна аннабергіту, яка містить 6,5 % MgO);
  • аннабергіт цинковистий (відміна аннабергіту, яка містить до 9 % ZnO).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Аннабергіт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Аннабергіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.