Формула
Фо́рмула (лат. formula, зменшене від forma — «форма», «правило») — у математиці та інших науках — коротка форма символічного запису інформації (як у математиці чи хімії), або загальне відношення між величинами. Одна з найпопулярніших формул належить Альберту Ейнштейну E = mc².
Основні види (числових) формул
Рівняння
Рівняння — аналітичний запис задачі знаходження аргументів, при яких дві задані функції рівні між собою. Проте важлива особливість рівняння полягає також в тому, що вхідні в нього символи поділяються на змінні і параметри (присутність останніх необов'язкова). Наприклад, є рівнянням, де x — змінна. Значення змінної, при яких рівність вірна, називаються коренями рівняння: у цьому випадку такими є два числа 1 і -1. Як правило, якщо рівняння з однією змінною не є тотожністю, то корені рівняння є дискретною множиною.
Тотожність
Тотожність — судження, правильне при будь-яких значеннях змінних. Зазвичай, під тотожністю мають на увазі тотожно істинну рівність, хоча зовні тотожності може стояти і нерівність або інше співвідношення.
Тотожність може і не включати в себе змінні і бути арифметичною рівністю, наприклад
Нерівність
Формула-нерівність може розумітися в обох описаних на початку розділу сенсах: як тотожність (наприклад, нерівність Коші—Буняковського) або ж, подібно рівнянню, як завдання на відшукання множини (а точніше, підмножини області визначення), якому може належати змінна, чи змінні.
Приклади
— приклад формули, що є хибною;
— функція одного дійсного аргументу або однозначна функція;
— функція кількох аргументів або багатозначна функція (графік однієї з найчудовіших кривих — Локон Аньєзі);
— не диференційована функція в точці (безперервна ламана лінія, яка не має дотичної);
— рівняння, то є неявна функція (графік кривої «декартів лист»);
— цілочисельна функція;
— функція точки, відстань від точки до початку (декартових) координат;
— розривна функція в точці
— параметрично задана функція (графік циклоїди);