Анна де Ноай

Анна де Ноай (фр. Anna de Noailles, народжена як Anna Elisabeth Bibesco-Bassaraba, Princess de Brancovan, після одруження — Marquise Mathieu de Noailles, 15 листопада 1876, Париж — 30 квітня 1933, Париж) — французька поетеса, господиня літературного салону.

Анна де Ноай
фр. Anna de Noailles
Ім'я при народженні фр. Anna Elisabeth Bibesco Bassaraba de Brancovan
Народилася 15 листопада 1876(1876-11-15)[1][2][…]
Париж, Франція[1]
Померла 30 квітня 1933(1933-04-30)[1][2][…] (56 років)
Париж, Франція[1]
Поховання
Пер-Лашез : 
Країна  Франція[1][3]
Місце проживання Париж
Діяльність письменниця, господиня літературного салону, поетеса, модель
Сфера роботи поезія
Мова творів французька[2], англійська, німецька, румунська і грецька
Жанр поезія і роман
Членство Королівська академія французької мови і літератури Бельгії[4] і Румунська академія
Батько Grégoire Bibescod
Родичі Єлена Бібеску, Antoine Bibescod і Emmanuel Bibescod
Брати, сестри Constantin de Brancovand
Автограф
Нагороди
 Анна де Ноай у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Роботи у  Вікіджерелах

Біографія

Дочка румунського барона князя Григоріє Бібеску-Бранковяну та грецької княжни Raluca Moussouros, відомої піаністки, якій присвячено декілька творів Ігнація Падеревського. Дружина її дядька, княгиня Олена Бібеско, відігравала помітну роль у літературному та художньому житті Парижа кінця XIX сторіччя. 1897 року вийшла заміж за маркіза де Ноай. Їхній будинок був одним з центрів світського та інтелектуального життя Парижа. Похована на цвинтарі Пер-Лашез.

Авторка декількох книжок віршів, трьох романів, автобіографії, була близька до символізму.

Твори
Жан-Луї Форен. Портрет Анни де Ноай, 1914
  • Le Cœur innombrable (1901)
  • L'Ombre des jours (1902)
  • La Nouvelle Espérance (1903)
  • Les Éblouissements (1907)
  • Les Vivants et les Morts (1913)
  • Les Forces éternelles (1920)
  • Poème de l'amour (1924)
  • Passions et vanités (1926)
  • L'Honneur de souffrir (1927)
  • Exactitudes, Paris (1930)
  • Derniers Vers et Poèmes d'enfance (1934)

Література
  • Edmée de la Rochefoucauld: Anna De Noailles, French & European Pubns (1965) ISBN 0-320-05590-6
  • Fondation Singer-Polignac: Anna de Noailles, Méridiens Klincksieck (1986)
  • François Broche: Anna de Noailles, Robert Laffont (1989) ISBN 2-221-05682-5
  • Angela Bargenda: La Poésie d'Anna de Noailles (1990)
  • Catherine Perry: Dionysian Aesthetics in the Works of Anna de Noailles (2003) ISBN 0-8387-5499-6

Примітки
  1. база даних Léonore — ministère de la Culture.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. LIBRIS — 2012.
  4. http://www.arllfb.be/composition/successions.html

Див. також
  • 10784 Ноай — астероїд, названий на честь поетеси.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.