Анна де Фуа
Анна де Фуа також відома як Анна де Кандаль (чеськ. Anna z Foix a Candale, угор. Candale-i Anna, баск. Ana Kandalakoa, окс. Ana de Fois, фр. Anne de Foix; нар. 1484 — пом. 26 липня 1506, Буда, Угорщина) — королева Угорщини (коронація 29 вересня 1502 року в Секешфегерварі) і королева Чехії (коронації не було) з 29 вересня 1502 року.
Анна де Фуа | |
---|---|
окс. Ana de Fois | |
Народилася |
1484 Фуа |
Померла |
26 липня 1506 Буда, Угорське королівство ·пологи |
Поховання | |
Країна | Франція |
Знання мов | окситанська, середньофранцузька, латина і угорська |
Суспільний стан | шляхта[1] |
Титул | королева-консорт і королева[1] |
Посада | королева-консорт, королева-консорт і королева-консорт |
Рід | House of Foixd |
Батько | Gaston II de Foix, Count of Candaled |
Мати | Catherine of Foix, Countess of Candaled |
Родичі | Germaine of Foixd, Анна Бретонська, Катерина I і Magdalena of Valoisd |
Брати, сестри | Gaston III de Foix-Candaled, Francis of Foix-Candaled і Jean de Foixd |
У шлюбі з | Владислав II Ягелончик |
Діти | Анна I і Людовик II |
| |
Біографія
Анна народилася в 1484 році в родині Гастона II де Фуа-Кандаля[2] з молодшої гілки графського дому Фуа, і Катерини де Фуа, доньки Гастона IV де Фуа та королеви Елеонори Наваррської[3]. Її мати була молодшою дочкою королеви Елеонори Наваррської та Гастона IV, графа Фуа. Анна виросла при французькому королівському дворі в Блуа. Освіту здобула латиною та класикою.
Людовик І Орлеан, герцог Лонгвільський, перший кузен, колись усунутий від короля Франції Людовика XII, був закоханий у неї і хотів одружитися, але цьому завадили, оскільки планувалося здійснити політичний шлюб для Анни. Літній, двічі розлучений і бездітний король Угорщини Владислав II з династії Ягеллонів шукав дружину, здатну подарувати йому сина. Його погляди були спрямовані на потужний союз, і Анна, представниця вищої знаті Франції, яка належала до кількох королівських сімей, була гарним вибором. Анна була обручена в 1500 році, шлюбний контракт був підтверджений в 1501 році.
29 вересня 1502 року вона вийшла заміж за угорського та чеського короля Владислава II. Того ж дня вона там була коронована королевою Угорщини[4]. Анна була його третьою дружиною. Вона привезла з собою в Угорщину французький суд та французьких радників. Відносини були щасливими принаймні з точки зору короля, і, як повідомляється, він розглядав її як другу, помічницю та довіреного радника.
У 1506 році підпис Анни було розміщено на документі поряд із підписом короля про союз з Габсбургами. 23 липня 1503 року Анна народила дочку Анну, а 1 липня 1506 року довгоочікуваного спадкоємця чоловічої статі, майбутнього короля Людовика ІІ (Лайоша)[4].
Анна користувалася великою популярністю, але вагітність зіпсувала їй здоров'я. Вона померла в Буді 26 липня 1506 року, трохи більше ніж через три тижні після народження сина через ускладнення від пологів. Їй було 22 роки. Поховали в Секешфегерварі.
Предки
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Previte-Orton, 1962, с. 922.
- Anthony (1931).
- Cazacu, 2017, с. 204.
Література
- Anthony, Raoul: Identification et Etude des Ossements des Rois de Navarre inhumés dans la Cathédrale de Lescar, Paris, Masson, 1931
- Kšír, Josef: K původu české královny Anny, Genealogické a heraldické listy (GaHL) 21, 40-47, Praha, 2001 URL: Посилання
- Macek, Josef: Tři ženy krále Vladislava, Praha, Mladá fronta, 1991