Марія Австрійська (1531—1581)

Народилась 15 травня 1531 року у Празі. Була п'ятою дитиною та третьою донькою в родині короля Богемії й ерцгерцога Австрії Фердинанда I та його дружини Анни Яґеллонки. Мала старших сестер Єлизавету й Анну і братів Максиміліана та Фердинанда. Згодом сімейство поповнилося дев'ятьма молодшими дітьми.

Шлюб батьків був щасливим, вони рідко розлучалися. Батько був високоосвіченою людиною, відрізнявся скромністю та м'якістю характеру.[2] Був відомим колекціонером, полюбляв музику, тримав чудовий оркестр. Матір супроводжувала його в більшості поїздок. Сама вона була відома релігійністю, мудрістю та благочестям,[3] також розмовляла чеською, угорською та німецькою мовами, знала латину.

Портрет Марії пензля Ганса Бессера

У Відні родина мешкала у Старій фортеці, [4] — найстарішому крилі Гофбурга.[5] Полюбляли зупинятися у замку Лінца на березі Дунаю,[6][7] де зіграли весілля Фердинанда та Анни. Часто відвідували Гофбурґ в Інсбруку в Тіролі. Певний час цей замок був навіть резиденцією родини.[8]

Сімейство доволі часто бувало у Празі, й правляче подружжя намагалося перетворити Празький град у представницьку королівську резиденцію. Мешкаючи час від часу у Старому королівському палаці, Фердинанд заклав неподалік ренесансний Королівський сад у 1534 році, а в 1538 році почав будівництво Літнього палацу для своєї дружини.[9][10] Утім руйнівна пожежа червня 1541 року знищила більшість будівель лівого берегу Праги.

Вихователем дітей до 1539 року був німецький поет-гуманіст Каспар Урсінус Веліус.[11]

У 1543 році імператор Карл V Габсбург, дядько Марії, обіцяв її руку герцогу Юліх-Клеве-Берґу. Шлюб був покликаний покласти край Гельдернській війні та закріпити Венлоський договір 1543 року, згідно з яким герцогство Гельдерн відходило австрійському дому, а Вільгельм навертався в католицтво та був зобов'язаний боротися проти Реформації. У свою чергу, Карл дарував Вільгельму привілей визнати законними спадкоємицями його дочок від шлюбу з Марією в разі відсутності спадкоємців чоловічої статі в будинку Габсбургів.

Аби повінчатися з дівчиною, герцог розлучився зі своєю першою дружиною Жанною Наваррською. Хоча фактично даний союз, що не був консумованим, Ватикан просто анулював у 1545 році.[12]

Вільгельм Багатий на гравюрі

У віці 15 років Марія стала дружиною 30-річного герцога Юліх-Клеве-Берґу Вільгельма Багатого. Вінчання відбулося 18 липня 1546 у Регенсбурзі. За два тижні перед цим її сестра Анна взяла там же шлюб із баварським принцом Альбрехтом. Весілля святкувалося дуже пишно. Імператор Карл V також був присутнім.

За півроку після весілля померла матір Марії, королева Анна, й почалося чеське повстання у Празі.

Укладений з розрахунку союз виявився щасливим.[13] У подружжя народилося семеро дітей:

• Марія Елеонора (1550—1608) — дружина герцога Пруссії Альбрехта Фрідріха, мала семеро дітей;
• Анна (1552—1632) — дружина герцога Пфальц-Нойбурґу Філіпа Людвіга, мала восьмеро дітей;
• Магдалена (1553—1633) — дружина герцога та пфальцграфа Цвайбрюкену Йоганна I Кульгавого, мала восьмеро дітей;
• Карл Фрідріх (1555—1575) — одруженим не був, дітей не мав;
• Єлизавета (1556—1561) — прожила 4 роки;[14]
• Сибілла (1557—1627) — дружина маркграфа Бурґау Карла, дітей не мала;
• Йоганн Вільгельм (1562—1609) — герцог Юліх-Клеве-Берґу у 1592—1609 роках, був двічі одруженим, дітей не мав.

Столицею об'єднаного герцогства Юліх-Клеве-Берґ був Дюссельдорф. Місто за часів правління Вільгельма стало регіональним центром гуманітарних наук і ліберального католицизму.[15] Утім будівництво представницького замку почали лише у 1549 році. На додачу до Дюссельдорфської резиденції у 1558—1565 роках був розширений Хамбахський мисливський замок.[16] Двір рідко навідував як замок Шваненбурґ у Клеве,[17] так і резиденцію в Юліху через збройний конфлікт у сусідніх Нідерландах.

Хамбахський замок

Марія відрізнялася меланхолійністю, згодом герцогиню почали вважати психічно хворою. Її батько у 1556 році став імператором Священної Римської імперії.

Вільгельм після 1566 року переніс кілька інсультів і був частково паралізованим. Його стан надалі залишався складним: дні, у які він, слабкий і приголомшений, нерухомо сидів на своєму стільці, порушуючи мовчання тихими словами «Боже мій», змінювалися тими, коли він міг вставати, стояти, ходити, їздити, їсти та пити, майже як здорова людина.[18]

Марія померла 11 грудня 1581 року у Хамбахському замку. Була похована в церкві Успіння Діви Марії в Клеве.

Її старший син Карл Фрідріх пішов з життя молодим, захворівши на віспу під час паломництва до Рима в 1575 році. Менший син Йоганн Вільгельм, який успадкував у у 1592 році герцогство, виявляв ознаки психічної хвороби та помер бездітним.[19] Землі Юліх-Клеве-Берґу після його смерті були поділені між Бранденбурґом і Пфальц-Нойбурґом.[20]