Анненков Микола Іванович

Народився в Петербурзі, закінчив Московський університет, з 1857 — директор Комітету акліматизації Московського товариства сільського господарства; 1863—1875 — директор Уманського училища садівництва, значному розвиткові якого сприяв.

Будучи ще студентом, Анненков звернув увагу професорів: зоолога До. Ф. Рульє і ботаніка Фішера, у тому числі перший керував його практичними заняттями геологією, зоологією і палеонтологією в околицях Москви, а другий рекомендував Московському суспільству сільського господарства для ботанічних робіт.

В 1845 викладав географію в московській 2-ї гімназії, а в 1847 - в Олександринському сирітському інституті. У 1849—1851 роках Анненков видав перший Росії гербарій флори Московської губернії, де розглянув близько 800 видів рослин.

У 1850 році за дорученням Московського товариства сільського господарства Анненков їздив у маєток Шатилова (село Мохове Тульської губернії) для вивчення способів культури лісу та огляду лісових розсадників, влаштованих лісничим Ф. Х. Майєром. Ця поїздка була описана Анненковим під назвою «Поїздка в село Мохове 1850» і поміщена тоді ж у «Журналі Московського товариства сільського господарства» В 1851 Анненков їздив за дорученням Товариства в Лондон для огляду Всесвітньої виставки та вивчення способів викладання в різних західно-європейських сільськогосподарських школах; тоді ж видав свій курс «Лісівництва» (Москва, 1851) для Землеробської школи.

У 1854 був обраний директором Лісового комітету, знову заснованого при Московському суспільстві сільського господарства, і протягом двох років видав два томи «Записок Комітету лісівництва» (1857 та 1859). У 1861-1863 роках видавав «Газету для сільських господарів», редагував журнал «Сільське господарство».

З 1863 року був директором Головного училища садівництва в Умані в Київській губернії. Після його реорганізації в 1868 - директором Уманського училища землеробства і садівництва і Царіцин саду в Софіївці. Служив там до 1875 року, коли через хворобу мав їхати за кордон на лікування, чомусь і вийшов у відставку.

Основною працею є широко відомий свого часу «Ботанічний словник» (1878), в якому записано багато українських народних назв рослин. Видав уперше в Росії «Гербарій» рослин московської флори, що став зразком для інших видань, присвячених вивченню російської флори.

• Observations sur la floraison de quelques plantes cultivées, faites à Moscou pendant les années 1844, 1845, 1846, 1847 et 1848 // Bulletin de la Société Impériale des * * *
• Naturalistes de Moscou. — 1849. — Vol. III. — P. 257—280. (фр.) — то же, Erman, Archiv X, 1851, pp. 234—259
• Flora mosquensis exsiccata. Cent. I—V // Bulletin de la Société Impériale des Naturalistes de Moscou. — 1849. — Vol. IV. — P. 620—624. (фр.) — эксикат флоры Московской губернии — впервые в России (800 видов растений в трёх выпусках)
• Flora mosquensis exsiccata. Cent. I—V // Bulletin de la Société Impériale des Naturalistes de Moscou. — 1850. — Vol. II. — P. 680—681. (фр.)
• Наблюдения над развитием дикорастущих растений Московской губернии // Журн. сельск. хоз-ва и овцеводства. — 1850. — Вып. 6, 7, 8, 9. — С. 221, 55, 9, 279.

Нагороди Крім інших нагород, за вчені праці Анненков отримав:

• від Імператора Олександра II діамантовий перстень із рубіном (за «Ботанічний словник»);
• Велику золоту медаль від Імператорського Паризького товариства акліматизації;
• Велику золоту медаль від Московського товариства акліматизації;
• Середню золоту медаль від Московського товариства любителів садівництва;
• Велику срібну медаль від Імператорського вільного економічного товариства.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Русский биографический словарь: Алексинский — Бестужев-Рюмин. — Изд. под набл. предс. Имп. Рус. Историч. Об-ва А. А. Половцова. — СПб.: тип. Гл. упр. уделов, 1900 [2]. — Т. 2. — 796 с.