Псковська губернія

1510 року Псковська республіка була приєднана московським князем Василем III до Московської держави. Відповідно до писарської книги 1585—1587 років, Псковська земля розділялась у цей час на 13 повітів.[3] Раніше у складі Псковської землі перебував ще 14-й, Себезький повіт з містом Себеж, який 1579 року відійшов до Речі Посполитої. А також приблизно з 1576 до 1584 року до неї належали деякі території Шелонської п'ятини Новгородської землі: Порховський повіт з містом Порховом і Ляцький повіт, що складався з Ляцького погосту.[4]

1708 року територія Псковської землі увійшла до складу Інгерманландської губернії, яку було перейменовано 1710 року на Санкт-Петербурзьку.

1719 року губернію було поділено на провінції, було утворено Псковську провінцію. Її повітовими містами були: Гдов, Ізборськ, Остров, Опочка, Псков, Холмський Посад, Заволоччя, Пусторжев і Кобильськ.

1727 року з Санкт-Петербурзької губернії було виділено Новгородську губернію, яка складалась із 5 провінцій (Новгородської, Псковської, Великолуцької, Тверської та Бєлозерської).

1772 року, після першого розподілу Польщі, була створена Псковська губернія (центром губернії було місто Опочка). До неї увійшли 2 провінції Новгородської губернії (Псковська та Великолуцька) й нові — Двінська (Польська Ліфляндія) та Полоцька з земель колишнього Полоцького воєводства, а наприкінці того ж року приєднана з Могильовської губернії Вітебська провінція.[5]

У другій половині 1776 року Псковську губернію було розділено на дві нові губернії — Полоцьку та Псковську. При цьому до останньої з центром у Пскові відійшли колишні Псковська та Великолуцька провінції, а з Новгородської губернії Порховський, Гдовський повіти, а також деякі погости Новгородського повіту.[6]

1777 року замість губернії було створено Псковське намісництво у складі 10 повітів. 1781 Гдовський та Лузький повіти відійшли до Санкт-Петербурзької губернії, а ще за рік було утворено Печерський повіт.

1796 року намісництво було перетворено на Псковську губернію. На той момент губернія складалась із 6 повітів: Псковського, Великолуцького, Опочецького, Островського, Порховського та Торопецького. 1802 року з них було виділено ще два повіти: Холмський та Новоржевський[7].

У квітні 1918 року вісім північно-західних губерній — Петроградська, Новгородська, Псковська, Олонецька, Архангельська, Вологодська, Череповецька та Північнодвінська — були об'єднані в Союз комун Північної області, який вже 1919 року було ліквідовано. Також після Жовтневого перевороту Псковська губернія зазнала й низки територіальних змін, так 1920 року частина західних повітів відійшла до Естонії (Псковського) та Латвії (Псковського й Островського), а 1924 року з Вітебської губернії до Псковської були передані Велізький, Невельський та Себезький повіти. 1927 року Псковську губернію було ліквідовано і вона увійшла до складу Ленінградської області[8][9].