Рульє Карл Францович

Народився в Нижньому Новгороді від батьків французького походження. Батько Рульє був шевцем, а мати повитухою (акушеркою). Спочатку виховувався вдома, а потім у приватних пансіонах «небагатої руки».

Рульє жив у Москві з 1829 року. У тому ж році він став вихованцем Медико-хірургічної академії. Після переходу на третій курс у 1831 р. став студентом і навчався у Г. І. Фішера і О. Л. Ловецького. Закінчив академію в 1833 р. лікарем першого відділення з першою срібною медаллю.

Будучи змушений жити особистою працею, Рульє поступив на службу лікарем в Ряжский драгунський полк, де залишався до 1836 р. Медицина не задовольняла Рульє, і він з радістю прийняв пропозицію президента Московської медико-хірургічної академії бути репетитором при академії. У 1837 р. захистив дисертацію «Про геморої» і отримав ступінь доктора медицини. Після цього Рульє став викладати студентам мінералогію і зоологію як ад'юнкт-професор. Одночасно працював в університетському Зоологічному музеї, зберігачем — з 1837 р., директором — з 1840 р. У тому ж році почав читати лекції з зоології в Московському університеті. У 1842 р. затверджений екстраординарним професором по кафедрі зоології, а в 1850 році став ординарним професором.

У 1837 р. був обраний членом Московського товариства випробувачів природи і кілька років був секретарем товариства.

Рульє був одним з перших російських пропагандистів і популяризаторів природних наук. Він активно читав публічні лекції, заснував і редагував науково-популярний журнал «Вісник природних наук» (1854—1860). Рульє створив російську наукову школу зоологів-еволюціоністів (М. О. Сєвєрцов, А. П. Богданов та ін.) Похований на московському Введенському кладовищі[1].

Поштова марка СРСР, 1958 рік

Рульє активно працював у галузі геології і палеонтології Підмосков'я, створивши основу для розвитку еволюційної палеонтології. Він ввів порівняльно-історичний метод дослідження органічного світу. Роботи Рульє з вивчення інстинктів тварин і їх психічної діяльності заклали основи еволюційного напряму в зоопсихології.

Вплив зовнішніх умов на тварин, закони географічного поширення тварин, періодичні міграція птахів, хід риби проти течії під час нересту, зооетика — ось які питання займали Рульє. Він розглядав організм не узятим окремо, а в зв'язку зі світом, умовами, які передували його появі, вплив на організм середовища, в якому відбувається його життя, ряд тих змін і пристосувань в органах, які викликає це середовище, — все це було покладено в основу курсу Рульє.

Рульє в 1852 році став фундатором так званого екологічного спрямування в зоогеографії, яке далі розроблялося М. О. Сєвєрцовим.

• Богданов А. П. Карл Францевич Рулье и его предшественники по Кафедре зоологии в Императорском московском университете // Изв. О-ва любителей естествознания, антропологии и этнографии. 1885. Т. 43, вып. 2. 215 с.(рос.)
• Райков Б. Е. Русские биологи-эволюционисты до Дарвина: материалы к истории эволюционной идеи в России. Т. 3. — М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1955. — 644 с.(рос.)
• Микулинский С. Р. К. Ф. Рулье и его учение о развитии органического мира. — М. : Изд-во АН СССР, 1957. — 355 с.(рос.)
• Иоганзен Б. Г., Коштоянц Х. С., Мельников Г. Б., Никольский Г. В. Памяти Карла Францевича Рулье: (к столетию со дня смерти) // Науч. докл. высш. шк. Биол. науки. 1958. № 2. С. 7-9.(рос.)
• Микулинский С. Р. Карл Францевич Рулье, 1814—1858 : ученый, человек и учитель. — [2-е изд. ]. — М. : Наука, 1989. — 285 с.(рос.)

• Історія біогеографії
• Етапи становлення та розвитку екології

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рульє Карл Францович