Анрі Рабо

Анрі Рабо (фр. Henri Rabaud; 10 листопада 1873, Париж11 вересня 1949, Париж) — був французьким диригентом, композитором і педагогом, який обіймав важливі посади у французькому музичному істеблішменті та підтримував переважно консервативні напрямки у французькій музиці в першій половині ХХ століття.[5][6]

Анрі Рабо
фр. Henri Rabaud
Основна інформація
Дата народження 10 листопада 1873(1873-11-10)[1][2][…]
Місце народження VIII округ Парижа, Париж, Франція або Париж, Франція[3]
Дата смерті 11 вересня 1949(1949-09-11)[1][2][…] (75 років)
Місце смерті Париж, Франція[3]
Громадянство Франція[4]
Професії композитор, диригент
Освіта Кондорсе і Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі Antoine Taudoud, Жуль Массне і Андре Жедальж
Відомі учні Jacqueline Robind і Wal-Bergd
Мова французька
Жанри опера і симфонія
Нагороди
Автограф
 Файли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з роду музикантів: батько Іполіт Рабо (фр. Hippolyte Rabaud; 18391900) був професором віолончелі в Паризькій консерваторії, мати була співачкою (для неї спочатку призначалася партія Маргарити в опері Гуно «Фауст») і, в свою чергу, була дочкою видатного флейтиста Луї Дорюса.

Навчався в Паризькій консерваторії у Жюля Массне (композиція) і Андре Жедальжа (контрапункт), в 1894 був вшанований Великою Римською премією за кантату «Дафна». У 19081918 Рабо був диригентом Паризької Опери, потім протягом одного сезону працював в США, де очолював Бостонський симфонічний оркестр. У 1920 року з виходом на пенсію Габрієля Форе Рабо зайняв пост директора Паризької консерваторії і залишався на цій посаді аж до 1941 року прославившись консервативними поглядами (він любив повторювати: «Модернізм — це зло»). З початком Другої світової війни Рабо увійшов до керівництва Комітету у справах мистецтв при вішистському уряді Петена.

Композиторська спадщина Рабо включає п'ять опер, з яких найбільший успіх мала написана за мотивами «Тисяча і однієї ночі» опера «Маруф, швець з Каїра» (фр. Mârouf, savetier du Caire; 1914). Серед симфонічних творів Рабо виділяються Дивертисмент на теми російських пісень, симфонічна поема «Нічний хід» (1896), «Еклога» за мотивами Вергілія; серед хорових — ораторія «Йов» (1900), серед камерних — віртуозне «Конкурсне соло» для кларнета (1901), написане для випускного конкурсу в консерваторії. Рабо також писав музику до кінофільмів.

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129958816 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  4. LIBRIS — 2012.
  5. Girardot A. Henri Rabaud. In: The New Grove Dictionary of Opera. Macmillan, London and New York, 1997.
  6. Landormy P. La Musique Française après Debussy. Gallimard, Paris, 1943.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.