Жуль Массне

Жуль Массне́ (фр. Jules Massenet; 12 травня 1842, Монто, біля Сент-Етьєна — 13 серпня 1912, Париж) — французький композитор.

Жуль Массне
фр. Jules Massenet
Ім'я при народженні фр. Jules Émile Frédéric Massenet
Народився 12 травня 1842(1842-05-12)[1][2][…]
Сент-Етьєн або Монто[3]
Помер 13 серпня 1912(1912-08-13)[4][1][…] (70 років)
Париж, Франція[4][5][3]
·злоякісна пухлина
Поховання Q96179454?
Країна  Франція
Діяльність композитор, музикознавець, музичний педагог, викладач університету, піаніст, лібретист, органіст
Alma mater Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі Наполеон Анрі Реберd, Амбруаз Тома, Франсуа Бенуаd, Марі Габріель Огюстен Саварd і François Bazind
Відомі учні Шарль Кьокленd, Спірідон Самарас, Мон Шельдерупd, Rose Carond, Eugène-Philippe Bellenotd і Джордже Енеску
Знання мов французька[1]
Заклад Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Членство Академія красних мистецтв Франції[6] і Royal Philharmonic Societyd
Жанр опера, класична музика, ораторія, оперета, incidental musicd і балет
Magnum opus Вертер, Манон, Don Quichotted, Cendrillond і Таїс
Рід Massenet familyd
Батько Алексіс Маснеd
Брати, сестри Огюст Маснеd
У шлюбі з Нінон де Грессіd
Діти Жульєтт Маснеd
Автограф
Нагороди

Римська премія (1863)

стипендія Французької академії в Риміd (1864)

IMDb ID 0557238

Народився в родині директора заводу, музичну освіту одержав в паризькій консерваторії по класах фортепіано в Лорана, гармонії в Ребера й композиції в Тома. Незабаром після закінчення консерваторії Массне одержав Римську премію за кантату «Давид Ріцціо», а ще через якийсь час одержав широку популярність після першого виконання його оркестрової сюїти.

В 1867 в театрі «Опера-комік» була поставлена перша опера Массне «Двоюрідна бабуся». Публіка прийняла її схвально, і композитор створив ще кілька робіт у цьому жанрі: «Дон Сезар де Базан», «Марія Магдалина», «Король Лахорский». Остання, поставлена в 1877 році, принесла авторові загальноєвропейську популярність, високо оцінив її Чайковський і ряд інших композиторів і критиків. На наступний рік Массне одержав місце професора класу композиції в Паризькій консерваторії, і викладав там до самої смерті. Серед його учнів — Гюстав Шарпантьє, Ернест Шоссон, Джордже Енеску й інші відомі згодом музиканти.

Творча спадщина композитора містить у собі кілька десятків опер, серед яких найвідомішими є «Манон» (1884), «Вертер» (1892) і «Дон-Кіхот» (1910, по Ж. Лоррену), три балети, оркестрові й камерні твори, численні романси й інші твори.


Твори

Опери
  • «Есмеральда» (Esméralda) — 1865, не закінчена.
  • «Кубок фульського короля» (La coupe du roi de Thulé) — 1866, не ставилася.
  • «Двоюрідна бабуся» (La grand'tante) — 1867.
  • «Манфред» (Manfred) — 1869, не закінчена.
  • «Медуза» (Méduse) — 1870.
  • «Дон Сезар де Базан» (Don César de Bazan) — 1872 (друга редакція — 1888).
  • «Чудовий Бель-Буль» (L'adorable Bel'-Boul) — 1874.
  • «Тамплієри» (Les templiers) — 1875, втрачена.
  • «Беранжера та Анатоль» (Bérangère et Anatole) — 1876.
  • «Король Лахорський» (Le roi de Lahore) — 1877.
  • «Роберт Французький» (Robert de France) — 1880, втрачена.
  • «Жирондисти» (Les Girondins) — 1881, втрачена.
  • «Іродіада» (Hérodiade) — 1881 (друга редакція — 1884).
  • «Манон» (Manon) — 1884.
  • «Сід» (Le Cid) — 1885.
  • «Есклармонда» (Esclarmonde) — 1889.
  • «Маг» (Le mage) — 1891.
  • «Вертер» (Werther) — 1892.
  • «Таїс» (Thaïs) — 1894 (друга редакція — 1898).
  • «Портрет Манон» (Le portrait de Manon) — 1894.
  • «Наваррка» (La Navarraise) — 1894.
  • «Амадіс» (Amadis) — 1895 (поставлена ​​в 1922).
  • «Сафо» (Sapho) — 1897 (друга редакція — 1909).
  • «Попелюшка» (Cendrillon) — 1899.
  • «Гризельда» (Grisélidis) — 1901.
  • «Жонглер Богоматері» (Le jongleur de Notre-Dame) — 1902.
  • «Керубіно» (Chérubin) — 1905.
  • «Аріадна» (Ariane) — 1906.
  • «Тереза ​​» (Thérèse) — 1907.
  • «Вакх» (Bacchus) — 1909.
  • «Дон Кіхот» (Don Quichotte) — 1910.
  • «Рим» (Roma) — 1912.
  • «Панург» (Panurge) — 1913.
  • «Клеопатра» (Cléopâtre) — 1914.

Ораторії та кантати
  • «Давид Ріццо» (David Rizzio) -1863.
  • «Марія Магдалина» (Marie-Magdeleine) — 1873.
  • «Єва» (Ève) — 1875.
  • «Нарцис» (Narcisse) — 1877.
  • «Богородиця» (La Vierge) — 1880.
  • «Вавилон» (Biblis) — 1886.
  • «Земля Обітована» (La Terre promise) — 1900.

Балети
  • «Куранти» (Le carillon) — 1892.
  • «Цикада» (La cigale) — 1904.
  • «Тореадор» (Espada) — 1908.

Для оркестру
  • Перша сюїта — 1865.
  • Угорські сцени — 1871.
  • Драматичні сцени — 1873.
  • Мальовничі сцени — 1874.
  • Неаполітанські сцени — 1876.
  • Феєричні сцени — 1879.
  • ельзаська сцени — 1881.
  • Концертна увертюра — 1863.
  • Увертюра «Федра» — 1873.
  • Увертюра «Брюмер» — 1899.
  • Велика концертна фантазія «Пророк» — 1861.
  • Сюїта «Помпея» — 1866.
  • Фантазія «Фламандська весілля» — 1867.
  • Фантазія «Повернення каравану» — 1867.
  • Симфонічна поема «Видіння» — 1890.

Для інструментів з оркестром

Музика до драматичних спектаклів
  • «Ерінії» (в тому числі «Елегія») — 1873.
  • «Драма епохи Філіпа II» — 1875.
  • «Життя богеми» — 1876.
  • «Гетьман» — 1877.
  • «Собор Паризької Богоматері» — 1879.
  • «Михайло Строгов» — 1880.
  • «Нана-Сахін» — 1883.
  • «Федора» — 1884.
  • «Крокодил» — 1900.
  • «Федра» — 1900.
  • «Цвіркун на печі» — 1904.
  • «Плащ короля» — 1907.
  • «Білосніжка і сім гномів» — 1909.
  • «Єрусалим» — 1914.

Інше
  • Більш 200 пісень та романсів на вірші Армана Сильвестра, Альфреда де Мюссе, Віктора Гюго, Теофіля Готьє, Луї Жалье, Мольєра та інших.
  • П'єси для фортепіано.
  • Завершив та оркестрував оперу Лео Деліба «Касія» — 1893.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  4. Massenet, Jules Emile Frédéric // The Enciclopædia Britannicа — 12 — London, NYC: 1922. — Vol. XXXI English History to Oyama, Iwao.
  5. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118578723 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  6. http://www.academiedesbeauxarts.fr/actualites/page.php?id=550

Бібліографія
  • Jean-Christophe Branger, Manon de Jules Massenet ou le Crépuscule de l'opéra-comique, éditions Serpenoise, 2000.
  • Le Livret d'opéra au temps de Massenet (actes de colloque), Presses universitaires de Saint-Etienne, 2002.
  • Jules Massenet, Mes Souvenirs, réédition, 2006.
  • Кремлёв Ю. А. Жюль Массне. — М.: Музыка, 1969

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.