Андре Жедальж

Андре Жедальж (фр. André Gedalge; 27 грудня 1856, Париж — 5 лютого 1926, Шессі, департамент Сена і Марна) — французький композитор і педагог.

Андре Жедальж
фр. André Gedalge
Основна інформація
Дата народження 27 грудня 1856(1856-12-27)[1][2][…]
Місце народження Париж, Франція
Дата смерті 5 лютого 1926(1926-02-05)[1][3][4] (69 років)
Місце смерті Шессі
Громадянство Франція
Професії композитор, хореограф, музикознавець, теоретик музики, музичний педагог, викладач університету
Освіта Вища національна консерваторія музики і танцюd
Вчителі Ернест Гіро
Відомі учні Шарль Кьокленd, Albert Louis Wolffd, Raymond Loucheurd, Frédéric Adamd, Даріус Мійо, Джордже Енеску і Надія Буланже
Жанри класична музика
Нагороди
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Після закінчення навчання в школі Жедальж працював продавцем книг, досить пізно почав займатися музикою і вступив в Паризьку консерваторію лише в 28 років. Пройшовши курс композиції у Ернеста Гіро, Жедальж зміг в 1886 році отримати друге місце на конкурсі за Римську премію (перше місце не було присуджено нікому), і незабаром сам став викладати в консерваторії як асистент Гіро і Жуля Массне. Приділяючи багато часу дослідженням в царині теорії музики, Жедальж на початку XX століття випустив в друк ряд масштабних праць, серед яких найбільш відомий «Курс фуги».

У 1905 році він отримує посаду професора класу контрапункту і фуги та займає цю посаду до самої смерті. Бувши відмінним педагогом, Жедальж виховав ряд відомих музикантів, серед яких — Моріс Равель, Флоран Шмітт, Жак Ібер, Даріус Мійо, Христофор Тальтабулл і багато інших. Равель згадував Жедальжа словами: «Мені дуже приємно відзначити, що найціннішими рисами моєї майстерності я зобов'язаний Андре Жедальжу»[5]. А. Онеґґер, який навчався у нього контрапункту згадував: «Жедальж прищеплював нам в першу чергу любов до подолання труднощів: з ясністю, іноді жорстокістю, він заперечував всякі трюки — в таких випадках він радив звертатися до Баха або Моцарта. Про свого вчителя, який відкрив мені музичну техніку, я думаю з хвилюванням і вдячністю»[6].

У своїх творах Жедальж дотримується композиторських традицій Сен-Санса і Лало, без впливу імпресіонізму. Своє ставлення до цього напрямку в мистецтві композитор висловив в епіграфі до Третьої симфонії: «Без літератури і живопису». Твори Жедальжа відзначені ідеальними контрапунктичними структурами і яскравою оркестровкою.

Основні твори
Опери та балети
  • «Спійманий», комічна опера (1890)
  • «Маленький савоєць» (1891)
  • «Олена» (1893)
  • «Феб» (1900)
Твори для оркестру
  • Чотири симфонії (D-dur, 1 893; c-moll, 1902; F-dur, 1910; A-dur, не закінчена)
  • Концерт для фортеп'яно з оркестром
Камерні твори
  • Струнний квартет (1892)
  • Дві сонати для скрипки і фортеп'яно (1897, 1900)
Твори для фортеп'яно
  • Чотири прелюдії і фуги
  • Чотири п'єси в чотири руки
  • Три концертних етюди
Вокальні твори
  • Пісні та романси на вірші різних авторів

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. база даних Léonore — ministère de la Culture.
  3. SNAC — 2010.
  4. International Music Score Library Project — 2006.
  5. Равель М. Краткая автобиография // Равель в зеркале своих писем. — Л., 1962. — С. 22.
  6. Раппопорт Л. Г. Артур Онеггер. — Л. : Музыка, 1967. — С. 11.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.