Анталкід

Анталкід був відомий своїм хитрим та зухвалий характером. Відправлений спартанцями в 393 до н. е. в Малу Азію до перському сатрапа Тірібаза, він повинен був через посередництво останнього вмовити перського царя, щоб той перестав допомагати афінянам у війні їх проти спартанців (див. Коринфська війна). Афіняни і їх союзники також відправили послів до Персії[1]. Артаксеркс II Мнемон відхилив спершу пропозиції Анталкіда, але пізніше афіняни роздратували царя, надавши допомогу Евагору Кіпрському.

Тоді Анталкіду вдалося досягти того, що перський цар обіцяв надати спартанцям допомогу, якщо афіняни і їх союзники не погодяться на мирні пропозиції. Оскільки на той час всі грецькі держави були знесилені довготривалою війною, то й відбувся у 387 до н. е., так званий, Анталкідів мир, за яким, між іншим, еллінські держави, за винятком островів Лемнос, Скірос та Імброс, оголошені були незалежними один від одного; грецькі міста в Азії ганебно передані персам, і кожен, хто не прийняв би умови цього миру, мав бути оголошеним ворогом всіх інших сторін договору.[2][3] Цей мир дав спартанцям можливість знову встановити на материку свою гегемонію. Пізніше Анталкід внаслідок того, що перський цар обійшовся з ним дуже зневажливо, з досади заморив себе голодом[4]

• Реальный словарь классических древностей^{[недоступне посилання з червня 2019]}