Антигенний зсув

Антигенна мінливість[1], антигенний зсув, антигенний шифт[2] [3] [4] (англ. Antigenic shift)— процес, у ході якого два чи більше різних штамів вірусів або штами двох і більше різних вірусів об'єднуються з утворенням нового підтипу, що має суміш поверхневих антигенів двох і більше батьківських штамів. Антигенна мінливість це особливий випадок реасортимента, який викликає зміну фенотипу.

Антигенна мінливість вірусу грипу

Термін зазвичай вживається у стосунку до вірусу грипу, як найбільш відомий приклад, але антигенна мінливість відома і в інших вірусів, наприклад, у вісна-вірусу (англ. visna virus) овець[5].

Антигенна мінливість відрізняється від дрейфу антигенів, який являє собою природну мутацію відомих штамів вірусу грипу (або інших вірусів, в більш загальному випадку), і відбувається повільно і поступово, а також призводить до безсилля імунітету проти вірусу і до невідповідності наявної вакцини і вірусу. Дрейф антигенів відбувається у всіх типах вірусу грипу, включаючи вірус грипу А, вірус грипу В та вірус грипу С. Антигенна мінливість, однак, має місце лише у вірусу грипу А, бо він вражає не тільки людину[6], а і інших ссавців і птахів, що дає вірусу грипу А можливість для глобальних перебудов поверхневих антигенів. Віруси грипу В і С вражають переважно людей, зменшуючи, таким чином, можливість того, що реасортимент викличе радикальні зміни фенотипу[7].

Антигенна мінливість має важливе значення для появи нових вірусних патогенів, оскільки вона являє собою шлях для вірусу по проникненню у нові ніші. Вона може мати місце у вірусів приматів і приводити до появи нових вірусів людини, наприклад, ВІЛ. Через структури свого геному ВІЛ не піддається реасортименту, але зате цей вірус може вільно рекомбінуватися, і через суперінфекції може утворювати нові рекомбінантні штами, що значно відрізняються від своїх предків.

У плані вірусології морські екосистеми у величезній частині не вивчені, але внаслідок гігантських масштабів, високої щільності вірусів (100 мільйонів вірусів на мл прибережної води і 3 мільйона на мл води з глибини моря[8]), а також високому лізису клітин (близько 20%) у морських вірусів повинен бути досить високий рівень антигенної мінливості й генетичної рекомбінації[9]. Це виглядає ще більш помітним у світлі того, що, як було доведено, коеволюція прокаріотів та вірусів у водному середовищі йшла ще до появи еукаріотів на Землі.