Nature

Nature («Нейче», з англ. — «Природа») — найпрестижніший науковий рецензований журнал світу. У 2009 році увійшов до Списку 100 найвпливовіших журналів з біології і медицини за останні 100 років під № 1 і був названий Журналом Сторіччя.[4]

Nature
англ. Nature[1]
Скорочена назва Nature
На честь природа
Перша обкладинка журналу, 4 листопада 1869 року
Країна видання Велика Британія
Тематика наука, мультидисциплінарний
Періодичність виходу щотижневий
Мова англійська
Головний редактор Філіп Кемпбелл
Редактор Magdalena Skipperd[2][3]
Видавець Nature Publishing Group
Засновано 1869
Коефіцієнт впливовості 42,351
ISSN 0028-0836, 0028-0836
OCLC 01586310

nature.com

Друкується щотижня у Сполученому королівстві, починаючи з 1869 року. Nature друкує статті з усіх областей досліджень. Видавництво Nature Publishing Group.

Вплив

Публікації в таких журналах, як Nature або Science, вкрай престижні, через те що статті надруковані в цих віданнях частіше цитуються, а автор отримує широку популярність і за межами своєї галузі науки. Так, імпакт-фактор Nature в 2009 році дорівнював 34,48, тобто кожна стаття за два роки, що пройшли після публікації, в середньому цитується більше 34-х разів.

Критерії відбору статей в Nature (як і в Science) надзвичайно жорсткі. Велика кількість статей відсіваються ще до стадії рецензування, оскільки результати досліджень, описані у пропонованій до публікації в Nature статті, повинні представляти вельми істотне просування в тій чи іншій галузі науки.

Так, саме в Nature були опубліковані статті:

  • Про відкриття рентгенівських променів (WC Röntgen. On a new kind of rays. / / Nature. — 1896. — Т. 53. — № 1369. — С. 274—276.)
  • Про експериментальне виявлення хвильової природи електрона (C. Davisson and LH Germer. The scattering of electrons by a single crystal of nickel. Nature, 119 (1927) 558—560).
  • Про відкриття нейтрона (J. Chadwick. Possible existence of a neutron. Nature, 129 (1932) 312).
  • Про відкриття ділення атомного ядра (L. Meitner, OR Frisch. Disintegration of uranium by neutrons: a new type of nuclear reaction. Nature, 143 (1939) 239—240).
  • Про відкриття спіральної структури ДНК (JD Watson and FHC Crick. Molecular structure of Nucleic Acids: A structure for deoxyribose nucleic acid. Nature, 171 (1953) 737—738).
  • Про виявлення озонової діри над Антарктикою (JC Farman, BG Gardiner and JD Shanklin. Large losses of total ozone in Antarctica reveal seasonal ClOx / NOx interaction. Nature, 315 (1985) 207—210).
  • Про перше клонування ссавця (вівця Доллі) (I. Wilmut, AE Schnieke, J. McWhir, AJ Kind and KHSCampbell. Viable offspring derived from fetal and adult mammalian cells. Nature, 385 (1997) 810—813).
  • Про розшифрування людського генома (International Human Genome Sequencing Consortium. Initial sequencing and analysis of the human genome // Nature. — 2001. — Т. 409. — № 6822. — С. 860—921.).

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.