Антигорит

Антигорит (рос. антигорит; англ. antigorite; нім. Antigorit m) — поширений мінерал з групи серпентину.

Антигорит
Антигорит
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[1][2]
IMA-номер IMA1998 s.p.
Хімічна формула Mg6[(OH)8[Si4O10]. Домішки: Ni, Mn, Fe, Al, Cr.
Nickel-Strunz 10 9.ED.15[3]
Ідентифікація
Колір сірий, зелений з синюватим відтінком
Сингонія моноклінна, гексагональна
Твердість 3,5-4
Блиск скляний
Густина 2,5-2,6
Інші характеристики
Названо на честь Valle Antigoriod[3]
Типова місцевість Binn valleyd[3],
Valle Antigoriod[3]
 Антигорит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: Mg6[(OH)8[Si4O10]. Домішки: Ni, Mn, Fe, Al, Cr.

Сингонія моноклінна. Відома гексагональна модифікація.

Густина 2,5-2,6.

Твердість 3,5-4.

Форми виділення: щільні агрегати.

Колір сірий, зелений з синюватим відтінком.

Блиск скляний.

Утворюється при гідротермальних процесах з олівіну ультраосновних порід, а також при метасоматичних у доломітизованих вапняках.

За назвою долини Антигоріо, Італія.

Різновиди

Розрізняють:

  • антигорит алюмініїстий (відміна антигориту, яка містить від 2,5 до 6% Al2O3);
  • антигорит залізистий (гіпотетичний кінцевий член ряду серпентину — Fe6[(OH)8Si4O10]);
  • антигорит лейстоподібний аномальний (снопоподібні, віялоподібні та променисті агрегати антигориту з аномальною поляризацією);
  • антигорит марганцевистий (відміна антигориту, яка містить понад 7,5% MnO);
  • антигорит нікелистий (відміна антигориту, яка містить понад 2,8% NiO);
  • антигорит флуористий (антигорит із скарнової зони Півн. Китаю, який містить 2,5% F);
  • антигорит хромислий (відміна антигориту, яка містить понад 2,3% Cr2O3).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Антигорит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Антигорит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.