Блиск (мінералогія)

Бли́ск (староукр. блищ, англ. glance, нім. Glanz) —

Діамант.

1) Фізична властивість мінералів, одна з їх головних діагностичних ознак. Зумовлений відбиттям світлового променю від поверхні мінералу.

Розрізнюють блиски:

• скляний,
• алмазний,
• напівметалічний,
• металічний, а також
• масний
• смолистий, та Блиск, що характеризує агрегати мінералів при грубій нерівності поверхні:
• восковий, а при тонкій — матовий.

2) Загальна назва сульфідів металів, для яких характерний металічний блиск (староукраїнською — блищ).

Розрізняють:

• блиск авантюриновий (те саме, що камінь сонячний);
• блиск арсено-нікелистий та арсено-нікелевий (зайва назва ґерсдорфіту);
• блиск арсено-стибієвий (інша назва стибарсену);
• блиск арсено-стибієвий нікелевий (інша назва кориніту);
• блиск арсено-сурм'яно-нікелевий (зайва назва ґерсдорфіту, який містить сурму);
• блиск бісмутовий (застаріла назва бісмутину);
• блиск арсеновий, бісмутовий арсеновий та бісмуто-арсеновий (суміш самородного арсену з арсенолітом);
• блиск бісмуто-кобальтовий (зайва назва кобальтину, який містить бісмут);
• блиск бісмуто-стибієво-нікелевий (застаріла назва каліліту);
• блиск гнучкий срібний (штернбергіт);
• блиск дзеркальний (верліт);
• блиск дистомовий (бурноніт);
• блиск евтомовий (молібденіт);
• блиск євгеновий (полібазит);
• блиск залізний (явнокристалічна відміна гематиту);
• блиск залізо-стибієвий (бертьєрин);
• блиск кобальто-свинцевий (клаусталіт);
• блиск кобальтовий (кобальтит);
• блиск лускуватий (зайва назва франкеїту);
• блиск марганцевий (алабандит);
• блиск мідний (застаріла назва халькозину);
• блиск мідно-бісмутовий (інша назва емплектиту);
• блиск мідно-свинцевий (суміш ґаленіту з халькозином);
• блиск мідно-срібний (інша назва штромейєриту);
• блиск мідно-стибієвий (інша назва халькостибіту);
• блиск молібденовий (застаріла назва молібденіту);
• блиск молібдено-свинцевий (інша назва вульфеніту);
• блиск нікелевий (1 — зайва назва ґерсдорфіту; 2 — зайва назва ульманіту);
• блиск нікелево-бісмутовий (суміш лінеїту з бісмутином);
• блиск нікелево-арсеновий (зайва назва ґерсдорфіту);
• блиск нікелево-стибієвий (ульманіт);
• блиск олов'яно-мідний (зайва назва станіну);
• блиск письмовий (зайва назва сильваніту);
• блиск ртутний (зайва назва онофриту);
• блиск свинцевий (застаріла назва ґаленіту);
• блиск свинцевий селеновий (клаусталіт);
• блиск свинцевий селено-мідистий (суміш клаусталіту з умангітом);
• блиск свинцево-бісмутовий (інша назва галенобісмутиту);
• блиск свинцево-арсеновий (сарторит);
• блиск свинцево-стибієвий (застаріла назва цинкеніту);
• блиск селеновий (зайва назва науманіту);
• блиск селено-бісмутовий (зайва назва гуанагуатиту);
• блиск селено-свинцево-бісмутовий (галенобісмутит селенистий);
• блиск селено-срібний (науманіт);
• блиск срібний (застаріла назва арґентиту);
• блиск срібний ромбічний (інша назва акантиту);
• блиск срібний телуристий (зайва назва геситу);
• блиск срібний чорний (зайва назва стефаніту);
• блиск срібно-бісмутовий (зайва назва матильдиту);
• блиск срібно-мідний (зайва назва штромейєриту);
• блиск срібно-свинцевий (зайва назва ґаленіту, який містить до 1 % Ag);
• блиск срібно-стибієвий (1 — зайва назва міаргіриту; 2 — зайва назва дискразиту);
• блиск сталевий стибієвий (зайва назва джемсоніту);
• блиск стибієвий та блиск стибієвий сірий (застаріла назва антимоніту);
• блиск стибієвий аксотомічний та блиск стибієвий променистий (інша назва джемсоніту);
• блиск стибієво-арсеново-нікелевий (інша назва кориніту);
• блиск стибієво-мідний (інша назва бурноніту);
• блиск стибієво-нікелевий (застаріла назва ульманіту);
• блиск стибієво-нікелево-кобальтовий (інша назва ульманіту кобальтистого);
• блиск стибієво-свинцевий (застаріла назва бурноніту);
• блиск стибієво-срібний та блиск чорний срібний (застаріла назва стефаніту);
• блиск телуристий срібний (інша назва геситу);
• блиск телуровий (інша назва нагіагіту);
• блиск телуро-бісмутовий (застаріла назва тетрадиміту);
• блиск халібіновий (застаріла назва джемсоніту).