Антипатр з Тарса
Антипатр з Тарса (грец. Ἀντίπατρος; бл. 200 — бл. 129 до н. е.) — філософ-стоїк, учень і послідовник Діогена Вавилонського, вчитель Панетія Родоського, Діонісія Кіренського та Гая Блоссія. Він писав книги про богів і ворожіння, в основі етики — вища мораль, ніж у його вчителя Діогена.
| Антипатр з Тарса | |
|---|---|
| Народився |
3 століття до н. е. Тарс, Мерсін, Туреччина |
| Помер | 129 до н. е. |
| Діяльність | філософ |
| Галузь | філософія |
| Вчителі | Діоген Вавилонський |
| Відомі учні | Мнесарх Афінськийd, Панетій[1], Дардан Афінськийd і Apollonides of Smyrnad[2] |
| Знання мов | давньогрецька |
| Напрямок | стоїцизм |
| Посада | Схоларх стоїчної школиd |
Він вчив вірі в Бога як «благословенного, вічного та прихильного до людей», що частково суперечило концепції Хрісіппа.[3]
Наклав на себе руки, прийнявши отруту.
Примітки
- Любкер Ф. Panaetius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 978–979.
- Istituto dell'Enciclopedia Italiana Enciclopedia on line — Istituto dell'Enciclopedia Italiana.
- Plutarch, de Stoic. Rep.
Посилання
- Smith, William, ed. (1870). «Antipater, of Tarsus». Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. pp. 203—204.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.