Пантеон (боги)

Кожній касті відповідало своє божество: наприклад, у жерців це був грізний, але справедливий бог-суддя (Зевс  — Юпітер  — Одін  — Арамазд  — Міхр  — Мітра  — Варуна), у воїнів — бог війни (Тор  — Марс  — Арес  — Ваагн  — Індра  — Перун  — Пяркунаса), у хліборобів — бог родючості (Фрейр  — Квірін  — Велес).

Дослідники відмічають, що в олімпійській міфології панує індоєвропейська основа[1].

Близько ІІІ ст. до н.е. римляни стали ототожнювати своїх богів з олімпійськими. Так, бог Юпітер   прирівнювався до грецького Зевса  , Юнона з Герою, Мінерва з Афіною, Марс з Арес та ін.

Пантеон князя Володимира[2][3]

• Перун — головний Бог, заступник князя та дружини, також громовержець[4].
• Хорс — уособлене сонце[5]
• Дажбог — сонячне божество, заступник Руської землі та руських людей від князя до землероба[6]
• Симаргл — бог місяця, посередник поміж небом та землею.
• Стрибог — бог вихору та бурі.
• Мокош — жіноче божество, заступниця прядіння та ткацтва[7].

Інші боги Давньої Русі

• Волос ~ Велес — часто ототожнюються, проте за джерелами у них різні функції:
  • Волос —покровитель худоби[8]. Змінився Святим Власієм.
  • Велес — Бог торгівлі, музики, мистецтва, поезії, лісу та лісових духів, а також тварин.
• Род  — творець всього живого.
• Сварог — господар небесних чертогів та небесної кузні (слово «сварга» часто перекладається як «небо»)
• Ярило — Бог Весняного Сонця, розквіту природи, родючості, пристрасті, часто зображався з мечем.

• Діевас — Верховний Бог (пор. з ведійським Дьяусом).
• Діевас Сяняліс — прояв Бога. Згідно з деякими реконструкціям — окреме божество, вчитель та наставник людей. Виглядає як старий жебрак подорожній. Вправний у магії та медицині.
• Праамжюс — епітет Бога.
• Аушріне — Ранкова Зірка, богиня, дочка Бога-Діеваса (дьявайте). Богиня ранку. Образ має чисельні паралелі з ведійською Ушас, грецькою Еос, римською Авророю. Інше ім'я — Аушра («зоря»).
• Далія — богиня долі і прядіння
• Габія — богиня, яка підтримує Священний Вогонь, дочка Бога (дьявайте).
• Лайма — богиня долі і успіху.
• Мену — Місяць, син Бога (дьявайтіс)
• Перкунас — Громовержець, син Бога (дьявайтіс) (пор. слов. Перун).
• Саулі — Сонце (слово споріднене зі слов'янською назвою сонця).
• Ашвьяняй — божественні близнята, керівничі возом Сонця (пор. з ведійськими Ашвінами).
• Вакаріне — Вечірня Зірка.
• Вітаутус — бог, що доглядає за кіньми.
• Жеміна — богиня, персоніфікована земля (пор. земля).
• Пізюс — бог подружньої любові та плодючості.
• Дяйвес Валдітойос (лит. Богиня яка володарює) — богиня, яка плете нитку людських життів. У неї є сім сестер. За функціями схожа з грецькими мойрами та скандинавськими норнами. Пов'язана з Далією та Лаймою.
• Жвайгждес — зірки, діти Сонця-матері і, зазвичай, Місяця-батька. Одна з найважливіших зірок — Аушріне. Інші зірки, сестри Аушріне, менш важливі, але вони, такі як Вакаріне або Вакар (вечірня Венера, що готує постіль для Саулі (Сонця), Індрая (Юпітера),Селія (Сатурна),Жьяздре (Марса) і Вайвора (Меркурія), часом трапляються в міфах також.

• Пантеон // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Володимирів пантеон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.