Антоневич Михайло Мойсейович

Михайло Мойсейович Антоневич (рос. Михаил Моисеевич Антоневич; нар. 5 листопада 1912, с. Гончарівка, Сєнненський повіт,Могильовська губернія, Російська імперія — пом. 6 липня 2003, Москва, Росія) — радянський футболіст, захисник. Заслужений майстер спорту СРСР (1950). Заслужений тренер РРФСР. Зіграв у фільмі «Спортивна честь».

Михайло Антоневич
Особисті дані
Повне ім'я Михайло Мойсейович Антоневич
Народження 5 (18) листопада 1912
  Могильовська губернія, Російська імперія
Смерть 6 липня 2003(2003-07-06) (90 років)
  Москва, Росія
Зріст 172 см
Громадянство  СРСР
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
«Зоря Комуни»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1934 «Митіщинський завод» ?(?)
1935—1936 ГЦОЛІФК (М) ?(?)
1936 «Спартак» (М) 0(0)
1937—1939 «Сталінець» (М) 32(2)
1940 «Динамо» (М) 0(0)
1941 «Динамо» (Мн) 3(0)
1944—1946 «Динамо» (Мн) 39(0)
1947—1951 «Локомотив» (М) 114(1)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1957—1959
1960
1960
1961—1963
1964
1964
1965
1966
1967—1970
1971—1973
1975—1976		 «Терек»
«Трудові резерви» (Л)
«Спартак» (Ст)
«Трактор» (Вл)
«Кубань»
«Спартак» (Ор)
«Трактор» (Вл)
«Прогрес» (КШ)
«Хімік» (Н)
«Сура»
«Спартак» (Т)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра гравця

Вихованець команди «Зоря Комуни» з Московської області. У 1934 році перебував у складі команди «Митіщинський завод», а з 1935 року — у складі ГЦОЛІФК з Москви, після чого, в 1936 році, деякий час перебував у московському «Спартаку», де жодного разу так і не зіграв.

Потім виступав за московський «Сталінець» з 1937 по 1939 рік, провів 32 матчі, відзначився 2 голами. У 1940 році поповнив ряди московського «Динамо», але жодного разу за нього в результаті не зіграв.

У 1941 році перейшов у мінське «Динамо», зіграв 3 матчі, проте через війну змушений був призупинити виступу. У 1944 році продовжив кар'єру, і до 1946 року грав за мінчан, провівши за цей час 39 поєдинків.

У період з 1945 до 1946 року брав участь у товариських матчах з болгарськими командами як запрошений гравець у складі московського «Торпедо» і сталінградського «Трактора».

Потім з 1947 по 1951 рік виступав у складі московського «Локомотива», був його капітаном, провів 114 матчів у чемпіонаті, в яких забив 1 м'яч, та 6 поєдинків у Кубку СРСР.

Всього в чемпіонатах СРСР провів 141 матч, в яких забив 2 м'ячі.

Був тактично грамотним гравцем, відмінно діяв при персональній опіці.

Кар'єра тренера

Після завершення кар'єри гравця, працював у тренерському штабі «Локомотива» з 1952 по 1954 рік.

З 1957 по 1959 очолював грозненський «Нафтовик» (згодом — «Терек»). 1960 року розпочав як головний тренер клубу «Трудові резерви» (Луганськ), проте вже влітку пішов у «Спартак» (Станіслав).

З 1961 по 1963 рік очолював владимирський «Трактор». У 1964 році керував «Кубанню»[1], однак ненадовго, і вже в травні того ж року очолив «Спартак» (Орджонікідзе). У 1965 році знову повернувся в «Трактор».

У 1966 році очолив «Прогрес» (Кам'янськ-Шахтинський), потім з 1967 по 1970 рік був головним тренером у команді «Хімік» (Новомосковськ). З 1971 по 1973 рік керував пензенським клубом «Хіммашивець» (пізніше «Сура»), а з 1975 по 1976 рік очолював тамбовський «Спартак». Помер 6 липня 2003 року в Москві.

Досягнення

Особисті

Примітки
  1. История ФК «Кубань» (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.