Антоненко Борис Іванович
Антоненко Борис Іванович (27 грудня 1927, смт. Верхній Нагольчик, Луганська область) — бандурист і кобзар.
| Антоненко Борис Іванович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 грудня 1927 (94 роки) |
| Місце народження | Верхній Нагольчик, Антрацитівська міська рада, Луганська область |
| Громадянство | СРСР |
| Професії | музикант |
| Жанри | народна музика |
Біографія
Ще в дитинстві Борис Антоненко втратив зір. А в часи 2-ї світової війни переїхав з батьками до Узбекистану. Закінчив тамтешнє Ташкентське музичне училище ім. Глієра (1952; клас баяну), а потім ще й Педагогічний інститут Нізамі (в 1969 році; факультет музики і співу). Працював артистом концертних бригад Узбекистану, вів гуртки в системі Товариства сліпих.
В 1977 році Борис Антоненко повернувся до Києва. В 1978 році він навчався гри на бандурі у кобзаря П. Супруна і з цього часу кобзарює. В його репертуарі — українські народні пісні, твори кобзарів та сучасних композиторів.
Член Національної спілки кобзарів України (Київська секція).
Творчість
Відомі музичні твори:
- «Ой, плакала Україна» (на слова кобзаря П. Носача);
- «Стоїть в селі Суботові» (на слова Т. Шевченка);
- «Любіть Україну» (на слова В. Сосюри);
- «Сини України» (на слова М. Малявки).
Джерела
- Жеплинський Б. М. Абрамов Анатолій Олександрович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8. — С. 35.