Антоніо Іві

Антоніо Іві італ. Antonio Ivey, 13 серпня 1851(18510813), Ровінь, Істрія — 9 січня 1937, Грац, Австрія) — італійський філолог-романіст.

Антоніо Іві
італ. Antonio Ive
Народився 13 серпня 1851(1851-08-13)[1][2][3]
Ровінь, Істрійська жупанія, Хорватія
Помер 9 січня 1937(1937-01-09)[1][2] (85 років)
Ґрац, Федеративна держава Австрія
Країна  Австрія
Діяльність етнолог, викладач університету, романіст
Alma mater Віденський університет
Знання мов італійська[4]
Заклад Віденський університет і Ґрацький університет

Біографія

Закінчив Віденський університет, факультет італійської та класичної філології (1875), після чого викладав в гімназії в Каподістрії, Тренто, Інсбруку та ін., Поки в 1893 році не очолив нарешті кафедру італійської мови і літератури в Грацському університеті.

Найбільш важливі наукові праці Іві пов'язані з історією та сучасним станом североитальянских діалектів, що відносяться до його рідної області — Істрії, і з фольклорними пам'ятками на цих діалектах.

У 1879 році відкрив в Паризькій національній бібліотеці XIV століття рукопис неаполітанської версії лицарського роману Фіораванті — вельми важливий пам'ятник для історії епічної літератури Італії XV—XVI століть.

Публікації
  • «Істрійські народні пісні, зібрані в Ровінь» = Canti popolari istriani: raccolti a Rovigno e annotati. — Roma; Torino; Firenze: Ermanno Loescher, 1877. — XXXII, 383 p. — (Canti e racconti del popolo italiano, vol. 5.) (італ.)
  • «Народні оповідання з Ровінь» = Novelline popolari rovignesi. — Vienna: Coi tipi di Adolfo Holzhausen, 1877. — 32 p. — (Nella raccolta del Comparetti, vol. V) (італ.)
  • «Народні казки з Ровінь» = Fiabe popolari rovignesi. — Vienna: A. Holzhausen, 1878. — 26 p. (Італ.) Analisi di Franz Miklosich «Ueber die Wanderungen der Rumunen in den dalmatinschen Alpen und den Karpaten» // Romania, 9e année. F. Vieweg, Libraire-Éditeur (Paris, 1880). — SS. 320—328 (нім.)
  • «Збірник істрійськіх прислів'їв» = Raccolta di proverbi istriani. — Vienna, 1881 (італ.)
  • (Спільно із Маріо Мандаларі, Джузеппе Маццатінті) Rimatori napoletani del quattrocento. — Caserta: Premiato Stab. Tip. A. Iaselli, 1885. — 198 p. (Італ.)
  • «Стародавній діалект Крк» = L'antico dialetto di Veglia. // Archivio Glottologico Italiano. — Roma; Torino; Firence: Ermanno Loesher, 1886. — Vol. 9. — P. 115—187 (італ.)
  • «Нариси діалекту Ровінь» = Saggi di dialetto rovignese. — Trieste: Tipografia del Lloyd austro-ungarico, 1888. — 78 p. (італ.)
  • «Истрийские говоры» = Die istrianischen Mundarten. // Vierundvierzigstes Programm des K. K. Staats-Gymnasiums in Innsbruck: Veröffentlicht am Schlusse des Schuljahres. Bd. 44, 1892/93. — Innsbruk: Druck der Wagner'schen Universitäts-Buchdruckerei, 1893. — S. 1—42 (нім.)
  • «Истрийские говоры» = Die istrianischen Mundarten. — Wien: Verlag des Verfassers — Druck von Gerold's Sohn, 1893. — 42, 3 s. (нім.)
  • «Ладино-венетские говоры Истрии» = I dialetti ladino-veneti dell'Istria. — Strasburgo : Karl J. Trübner, 1900. — xxiv, 209 p. (итал.) (перевид. Bologna, 1975)
  • Canti popolari in veglioto odierno. — Bologna: Forni Editore, [1900?]. — 40 p. (італ.)
  • Quarnàro o Carnàro? Quarnéro o Carnèro? Postilla etimologica. — Parenzo: Tipografia Gaetano Coana, 1902. — PP. 9. (італ.)
  • «Народные песни Веллетрии» = Canti popolari Velletrani: con illustrazioni e note musicali. / Pubblicazione incoraggiata dall'I.R. Ministero del Culto e dell'Istruzione. — Roma: E. Loescher & Co. (W. Regenberg), 1907. — xxxii, [1], 339 p. (італ.) (перевид. Bologna, 1972)
  • «Истриотские сказки» = Fiabe istriane. / Ediz. critica a cura di Laura Oretti. — Gorizia: Editrice goriziana, 1993. — 220, [1] p. — (Il Biancospino, Collana di testi e studi etnografici, 7) (італ.)

Примітки
  1. Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  2. Istrapedia
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
  4. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Література
  • Domenico Proietti. IVE, Antonio (італ.). Dizionario Biografico degli Italiani — Volume 62 (2004). Treccani (15 aprile 2011). Перевірено 31 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
  • Marisa Ciceran. Antonio Ive (італ.). Prominent Istrians. IstriaNet.org, USA (14 agosto 2009). Перевірено 31 січня 2016. Процитовано 15 квітня 2013.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.