Антоніо Кановас дель Кастільйо

Антоніо Кановас дель Кастільйо (ісп. Antonio Cánovas del Castillo; 8 лютого 1828—8 серпня 1897) — іспанський правник, історик, поет, державний та політичний діяч, шість разів очолював уряд Іспанії.

Антоніо Кановас дель Кастільйо
ісп. Antonio Cánovas del Castillo
Голова Ради міністрів Іспанії
31 грудня 1874 — 12 вересня 1875 року
Монарх: Альфонс XII
Попередник: Пракседес Матео Сагаста
Наступник: Йоахім Ховельяр-і-Солер
2 грудня 1875 — 7 березня 1879 року
Попередник: Йоахім Ховельяр-і-Солер
Наступник: Арсеніо Мартінес Кампос
9 грудня 1879 — 8 лютого 1881 року
Попередник: Арсеніо Мартінес Кампос
Наступник: Пракседес Матео Сагаста
18 січня 1884 — 27 листопада 1885 року
Попередник: Хосе Посада Еррера
Наступник: Пракседес Матео Сагаста
5 липня 1890 — 11 грудня 1892 року
Монарх: Альфонс XIII
Попередник: Пракседес Матео Сагаста
Наступник: Пракседес Матео Сагаста
23 березня 1895 — 8 серпня 1897 року
Попередник: Пракседес Матео Сагаста
Наступник: Марсело Аскаррага Палмеро
 
Народження: 8 лютого 1828(1828-02-08)[1][2][…]
Малага[3]
Смерть: 8 серпня 1897(1897-08-08)[1][2][…] (69 років)
Аррасате, Debagoienad, Гіпускоа, Країна Басків, Іспанія
Поховання:
Pantheon of Illustrious Mend : 
Країна: Іспанія
Релігія: католицтво
Партія: Liberal-Conservative Partyd
Шлюб: María de la Concepción Espinosa de los Monterosd і Joaquina de Osma y Zavalad
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Вивчав право в Мадридському університеті. Відзначився під час виступів 1854 року під проводом генерала Леопольдо О'Доннелла. 1857 року став губернатором Кадіса, 1864 був призначений на пост міністра фінансів. Після Славної революції виступав за реставрацію Бурбонів і ліквідацію республіки. Вперше очолив уряд після відновлення монархії та сходження на престол Альфонса XII 1875 року.

На посту прем'єр-міністра розробив план, відповідно до якого в Іспанії запроваджувалась двопартійна система, в межах якої дві «офіційні партії» — правоцентристська Ліберально-консервативна й лівоцентристська Ліберальна — мали по черзі змінювати одна одну у владі. Вибір між партіями мав робити король, після чого політикам залишалось тільки оформити перемогу потрібної партії. Той план цілковито виключав можливість перемоги на виборах будь-яких інших партій. Такий стан справ існував до самого початку XX століття, коли почала зростати активність виборців, які все більше підтримували реальну опозицію. Кановас спільно з Пракседесом Матео Сагастою забезпечили збереження монархії після смерті короля Альфонса XII, допоки Альфонс XIII не досягнув повноліття.

8 серпня 1897 року Антоніо Кановас був убитий італійським анархістом Мікеле Анджиолілло на курорті Санта-Агеда (Аррасате, Гіпускоа).

Твори
  • Historia de la decadencia de España…, 2 ed., Madrid, 1910
  • Estudios del reinado de Felipe IV, v. 1—2, Madrid, 1888
  • Obras poeticas, Madrid, 1887

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Кановас дель Кастильо Антонио // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.