Країна Басків
Краї́на Ба́сків, Евска́ді, Баско́нія (баск. Euskadi, [eus̺kadi]; баск. Euskal Autonomia Erkidegoa, ісп. Comunidad Autónoma del País Vasco або ісп. País Vasco) — автономна спільнота в Іспанії, на узбережжі Біскайської затоки. Площа автономії становить 7 234 км²; населення — 2,12 млн чол. (2005). Столиця — Віторія-Гастейс, найбільше місто — Більбао.
Країна Басків | |||||
---|---|---|---|---|---|
ісп. Comunidad Autónoma del País Vasco | |||||
| |||||
Столиця | Віторія-Гастейс | ||||
Країна | Іспанія[1] | ||||
Країна | Іспанія | ||||
| |||||
Офіційна мова | іспанська баскська | ||||
Населення | |||||
- повне | 2,12 млн чол. (2005) | ||||
- густота | 293,73 | ||||
Етнікон | ірл. Bascach, ісп. vasco і ісп. vasca | ||||
Площа | |||||
- повна | 7 234 км² | ||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
Статус автономії | 24 жовтня 1979 року | ||||
Губернатор | Iñigo Urkullu Renteriad | ||||
Сенаторів | 15 | ||||
Депутатів | 19 | ||||
Вебсайт | euskadi.eus | ||||
Код ISO 3166-2 | PV | ||||
|
Басконія
Країною Басків також називається Басконія, історико-культурний регіон на заході Піренеїв, розділений франко-іспанським кордоном, батьківщина народу басків. Іспанська частина Басконії, або іспанська Країна Басків складається з автономної спільноти «Країна Басків» на заході і «Наварри» на сході.
Природа
Кантабрійські гори (вис. 1 000—1 500 м) перетинають Країну Басків із заходу на схід. Погорбована узбережна смуга порізана численними затоками і бухтами. Клімат вологий, морський. Річки короткі, повноводні. На схилах гір широколистяні ліси.
Історія
Із II ст. до н. е. до першої половини V ст. Країна Басків була під владою Риму, в V—VII ст. — вестготів. Під час арабського завоювання Піренейського півострова (8 століття) Країна басків лишилася самостійною. У 14 столітті ввійшла до складу Кастилії, зберігши деякі вільності (фуероси: визначення розмірів мита, податків тощо). Із кінця XIX ст. в Країні Басків почав зростати робітничий і національно-демократичний рух. Після перемоги Народного фронту (1936) іспанські кортеси (парламент) прийняли ухвалу про автономний статус області, але уряд Франко цю ухвалу ліквідував.
Адміністративнй поділ
Баскська автономія складається з трьох провінцій:
- Алава або Араба (баск. Araba, ісп. Álava), столиця Віторія-Гастейс. Віторія є також столицею автономної спільноти Країна Басків.
- Біская (баск. Bizkaia, ісп. Vizcaya), столиця Більбао.
- Гіпускоа (баск. Gipuzkoa, ісп. Guipúzcoa), столиця Сан-Себастьян.
- На території автономії є також два анклави, які часто включають до складу Баскських земель.:
- Тревіньйо (площа 280 км²) на території Алави, що належить адміністративно автономній спільноті Кастилія-і-Леон
- Вальє-де-Вільяверде (площа 20 км²) на території Біскаї, що належить до Кантабрії.
Господарство
Північна частина області — економічно розвинутий район: чорна металургія, важке машинобудування, воєнні, хімічні, текстильні, рибоконсервні підприємства. Область дає 1/3 видобутку залізної руди, бл. 2/3 продукції чорної металургії Іспанії. Південь — внутрішня частина області — відсталий аграрний район. У сільському господарстві області переважає тваринництво м'ясо-молочного напряму. Землеробство має другорядне значення — власним хлібом Країна басків себе не забезпечує.
Вирощують кукурудзу, картоплю, бобові. Розвинуті садівництво, рибальство.
Залізниці сполучають область із різними районами Іспанії, з Францією, Португалією.
Порти — Більбао, Сан-Себастьян, Пасахес.
Політика
Політичні партії:
- Баскська націоналістична партія (EAJ-PNV),
- Соціалістична партія (PSE-EE/PSOE),
- Народна партія (PP),
- Аралар (Aralar),
- Солідарність Басків (EA),
- Ezker Batua (EB-B),
- Союз, прогрес і демократія (UPyD),
- «Демократія 3 мільйони» (D3M).
Примітки
- archINFORM — 1994.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Костянтин Тищенко. Найдовша мовна й культурна традиція в Європі: баски
Кантабрія | Біскайська затока | Франція |
Кастилія і Леон | Наварра | |
Кастилія і Леон | Ла-Ріоха |