Антоніо де Белліс
Антоніо де Белліс (англ. Antonio de Bellis; бл. 1616, Неаполь — 1656, Неаполь) — італійський художник доби бароко. Представник наполітанської школи, караваджист.
Антоніо де Белліс | ||||
---|---|---|---|---|
Antonio de Bellis | ||||
При народженні | Antonio de Bellis | |||
Народження |
1616 Неаполь | |||
Смерть | 1656 | |||
Неаполь, Італія | ||||
Національність | італієць | |||
Жанр | релігійні композиції | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | караваджизм | |||
Роки творчості | 1636-1655 | |||
Вплив | Караваджо, Массімо Станціоне | |||
Твори | Релігійні картини, портрети | |||
| ||||
Антоніо де Белліс у Вікісховищі |
Життєпис
Багато сторінок з життя художника залишились невідомими. Антоніо де Белліс працював в Неаполі в другій третині сімнадцятого століття. Поряд з Хосе де Рібера, Массімо Станціоне, Бернардо Кавалліно вважається майстром, що працював в стилістиці караваджизму.
Творча манера митця коливала між вимогами римського академізму XVII століття та реалістичними настановами демократичної гілки італійського бароко, уособленими в творах Караваджо. Серед найбільш значущих творів художника — цикл картин зі сценами життя Святого Карло Борромео, що зберігається в церкві Сан-Карло алле Мортеле в місті Неаполь. Мав значні впливи художньої манери Бернардо Кавалліно, але був менш самостійний, ніж Хосе де Рібера чи Массімо Станціоне.
Вибрані твори
- «Вивільнення з в'язниці апостола Петра», Галерея Вітфілд, Лондон
- «Святий Себастьян», Музей красних мистецтв, Орлеан
- «Відпочинок Святої Родини на шляху до Єгипту », приватн. збірка
- «Відпочинок на шляху до Єгипту», Галерея Вітфілд, Лондон
- «Свята Ірина рятує Святого Себастьяна»
- «Дочка фараона находить немовля Мойсея», Національна галерея, Лондон
- Цикл «Сцени з життя Карло Борромео», Неаполь
- «Свята Ірина рятує Святого Себастьяна»
- Святий Себастьян»
Джерела
- Achille della Ragione — Le quattro stanze dell'arte: Giordano, Preti, Stanzione, De Bellis. Naploi. 2008.
- Clovis Whitfield, ed. (1982). '"Painting in Naples from Caravaggio to Giordano". Royal Academy of Arts. pp. 149–150.