Антоніу де Абреу

Антоніо де Абреу (порт. António de Abreu, ~1480 — ~1514) — португальський мореплавець XVI століття. Під командуванням Афонсу де Альбукеркі брав участь в завоюваннях португальцями Ормуза в 1507 році і Малакки в 1511 році, під час останнього отримав поранення. За дорученням Альбукеркі в листопаді 1511 року вирушив з Малакки на чотирьох кораблях у пошуках «Островів прянощів»[1]. Першим серед європейців в 1512 році досягнув о.Тимор та архіпелаг Банда в сучасній Індонезії[2][3]. Він також описав острів Нова Гвінея, хоча й не досягнув його.

Антоніу де Абреу
порт. António de Abreu
Народився 1480
Мадейра, Португалія
Помер 1514
Азорські острови
Країна  Португалія
Діяльність мандрівник-дослідник, штурман
Знання мов португальська

Біографія

Абреу народився приблизно в 1480 році на Мадейрі в сім'ї дворянина Жуана Фернандеса де Андраде. Після служби в Марокко він брав участь у походах Афонсу де Альбукеркі в Індії та в Червоному морі. Зіграв важливу роль під час завоювання Малакки, де 25 липня 1511 року очолив китайську джонку, яка під час припливу піднялася по річці Малакка, що дозволило португальському контингенту висадитися і завоювати місто в серпні цього року. Був важко поранений пострілом з мушкета в обличчя, втратив кілька зубів і частину язика, але з обуренням відмовився від пропозиції Альбукеркі передати командування[4][5].

Експедиція до Островів Прянощів

У листопаді 1511 року, відправивши послів до Пегу та Сіаму, за місяць до відходу з Малакки, Альбукеркі доручив Абреу командування флотилією з трьох кораблів, які відправлялись на пошуки «Островів прянощів». Абреу був капітаном корабля «Санта-Катаріна», його заступником на кораблі «Сабайя» був Франсішко Серран[2], а на третьому судні, каравелі під командуванням Сімона Афонсу Бісагудо, перебував штурманом Франсіско Родрігес, здібний картограф, який склав звіт про цю експедицію[6]. Екіпаж експедиції складався зі 120 португальців і 60 рабів. Найняті малайські лоцмани провели португальські кораблі повз Яву, Малі Зондські острови та острів Амбон до островів Банда, куди експедиція прибула на початку 1512 року[7][8]. Португальці пробули на архіпелазі Банда близько місяця, закуповуючи мускатний горіх і гвоздику, яка потрапляла сюди з північних Молуккських островів та наповнюючи ними трюми своїх кораблів. З архіпелагу Банда Абреу відплив назад через острів Амбон, де один з його кораблів під командуванням Франсишку Серрана зазнав катастрофи, й останній залишився на Молуккських островах, у подальшому перебравшись до султанату Тернате. Зайнятий війнами в різних місцях архіпелагу, таких як Амбон і Тернате, Серран написав листа своєму родичу Фернану Магеллану, в якому розповів йому про відкриті португальцями «Острови прянощів» і залишався на Молуккських островах до своєї смерті в 1521 році.

Повернення і смерть

Абреу повернувся до Малакки в грудні 1512 року, звідки в січні 1513 року разом із Фернаном Піресом де Андраде відправився до Індії, а потім відплив до Португалії. На зворотному шляху він помер на Азорських островах, так і не досягнувши континентальної Португалії[9]

Див. також

Примітки
  1. Donald F. Lach. Asia in the Making of Europe. — Chicago: University of Chicago Press, 1994. — Vol. I: The Century of Discovery. Book 2. — P. 594. — ISBN 0226467325.
  2. Ricklefs, M.C. (1991). A History of Modern Indonesia since c.1300 (вид. 2nd). London: Macmillan. с. 24. ISBN 0-333-57689-6.
  3. Hannard, Willard A. (1991). Indonesian Banda: Colonialism and its Aftermath in the Nutmeg Islands. Bandanaira: Yayasan Warisan dan Budaya Banda Naira. с. 7–8.
  4. . ISBN 1875567364.
  5. Diffie, Bailey (1977). Foundations of the Portuguese Empire, 1415–1580. University of Minnesota Press. с. 259. ISBN 0-8166-0782-6.
  6. Cortesão, Armando (1944). The Suma Oriental of Tomé Pires: an account of the east, from the Red Sea to Japan, written in Malacca and India in 1512–1515/The Book of Francisco Rodrigues rutter of a voyage in the Red Sea, nautical rules, almanack and maps, written and drawn in the east before 1515. The Hakluyt Society. ISBN 9788120605350.
  7. Hannard (1991), page 7
  8. Milton, Giles (1999). Nathaniel's Nutmeg. London: Sceptre. с. 5, 7. ISBN 978-0-340-69676-7.
  9. Cortesão, Armando. The Suma Oriental of Tomé Pires.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.