Малі Зондські острови

	Малі Зондські острови ; індонез. Kepalauan Nusa Tenggara
	Малі Зондські острови на мапі Індонезії
	Малі Зондські острови на мапі Індонезії
	9°00′ пд. ш. 120°00′ сх. д.
Архіпелаг	Малайський архіпелаг
Найбільший острів	Тимор
Загальна площа	87 000 км²
Країна	Індонезія
Регіони	Малі Зондські острови, Балі, Західна Південно-Східна Нуса, Східна Південно-Східна Нуса
	; Малі Зондські острови
	; Малі Зондські острови
	Малі Зондські острови у Вікісховищі

Малі́ Зо́ндські острови́ (індонез. Kepalauan Nusa Tenggara, порт. Pequenas Ilhas da Sonda) — група островів у складі Малайського архіпелагу. Разом з Великими Зондськими островами утворюють Зондський архіпелаг.

Малі Зондські острови складаються з шести великих і численних дрібних островів, що лежать на схід від Яви. Їхня загальна площа становить 87 тисяч км², населення — 12 мільйонів мешканців. Найбільшими островами є (з заходу на схід) Балі, Ломбок, Сумбава, Флорес і Тимор. На південь від Флорес лежить острів Сумба.

Адміністративний поділ

На східній частині Тимору існує незалежна держава Східний Тимор. Малі Зондські острови становлять адміністративний регіон Індонезії — Малі Зондські острови (Нуса-Тенггара), що індонезійською буквально означає «південно-східні острови». Регіон розділений на провінції: Балі, Західні Малі Зондські острови та Східні Малі Зондські острови.

Геологія

Острови є частиною Зондської вулканічної дуги, утвореної субдукцією вздовж Яванського жолоба.

Геологічно Малі Зондські острови складаються з двох різних геологічних частин[1]. Острови півночі архіпелагу: Балі, Ломбок, Суммбава, Флорес і Ветар — вулканічного походження. Вони утворились протягом пліоцену, приблизно 15 мільйонів років тому, внаслідок зіткнення Австралійської і Євразійської плит[1]. Острови на півдні архіпелагу: Сумба, Тимор і Бабар, не є вулканічними і є частиною Австралійської плити[2]. Геологія та екологія півночі архіпелагу аналогічна південним Молуккським островам, які є продовженням острівної дуги на схід.

На островах існують родовища нафти й поклади заліза, марганцю та міді^{[джерело?]}.

Найвищою точкою архіпелагу є гора Ринджані на острові Ломбок, висота якої становить 3726 м.

Флора та фауна

Між Балі та Ломбоком пролягає лінія Воллеса, яка являє собою біологічну межу між Азією й Австралією. Острів Комод відомий своїми комодоськими варанами, найбільшими лускатими на Землі. На острові Флорес було виявлено викопні рештки виду людей невеликого зросту, яких названо «флоресською людиною».

Сільське господарство

З сільськогосподарської продукції на островах особливо добре зростають рис і кава^{[джерело?]}.

Примітки

Audley-Charles, M.G. (1987) «Dispersal of Gondwanaland: relevance to evolution of the Angiosperms» In: Whitmore, T.C. (ed.) (1987) Biogeographical Evolution of the Malay Archipelago Oxford Monographs on Biogeography 4, Clarendon Press, Oxford, pp. 5-25, ISBN 0-19-854185-6
Veevers, J.J. (1991) «Phanerozoic Australia in the changing configuration of ProtoPangea through Gondwanaland and Pangea to the present dispersed continents» Australian Systematic Botany 4: pp. 1-11

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Audley-Charles-1] Audley-Charles, M.G. (1987) «Dispersal of Gondwanaland: relevance to evolution of the Angiosperms» In: Whitmore, T.C. (ed.) (1987) Biogeographical Evolution of the Malay Archipelago Oxford Monographs on Biogeography 4, Clarendon Press, Oxford, pp. 5-25, ISBN 0-19-854185-6

[2] Veevers, J.J. (1991) «Phanerozoic Australia in the changing configuration of ProtoPangea through Gondwanaland and Pangea to the present dispersed continents» Australian Systematic Botany 4: pp. 1-11