Антон Гюнтер (граф Ольденбургу)

Походив з Ольденбурзької династії. Син Йоганна VII, графа Ольденбургу, та Єлизавети Шварцбург-Блакенбург. Народився 1603 року в Ольденбурзі. Замолоду здійснив багато поїздок до князівських дворів Німеччини та інших європейських країн, де встановив корисні політичні зв'язки.

У 1603 році після смерті батька успадкував трон. З 1605 року наказав звести палац в Ольденбурзі в стилі пізнього Ренесансу (завершено будівництво 1615 року). 1608 року видав постанову про стимулювання торгівлі, заснувавши один з потужніших ярмарків Північної Німеччини — Крамермаркт.

Продовжив політику попередника щодо завершення греблі в затоці Яде, а також запровадження Везерській митниці (в цьому конфліктував з магістратом Бремену), що було досягнуто 1622 року, коли отримано було відповідну згоду імператора Фердинанда II. Сама митниця запрацювала з 1623 року. Проте Бремен відмовився сплачувати мита.

Крім того, намагався розширити землі графства за рахунок кьогів (на кшталт польдерів). В цьому ефективно конкурував з графством Східна Фризландія. 1623 року успадкував графство Дельменгорст.

У 1643 році за рахунок дій у затоці Яде було створено когер Зеефельд, де на висушеній землі було розбудовано численні фільварки. Все це сприяло подальшому економічному розвитку графства. Вестфальським миром 1648 року було підтверджено права Ольденбургу на Везерську митницю, але Бремен не виконував цього рішення. Лише на рейхстазі в Регенсбурзі вдалося змусити бременській магістрат підкоритися.

Прихід до влади Антона Гюнтера збігся з початком Тридцятирічної війни. Незважаючи на належність до лютеранських князів, граф реалістично оцінював військові сили свого графства, тому обрав політику нейтралітету. В результаті після поразки данців в битві під Люттером від імпераської армії на чолі із Йоганном Тіллі зумів домовитися з останнім щодо не вторгнення військ до Ольденбургу. Так само вдалося домовитися у 1635 році зі шведським фельдмаршалом Вольфом Генріхом фон Баудіссном.

1635 року оженився з представницею роду Гольштайн-Зондербург, що посилило зв'язок з Ланією та Гольштайном.

В результаті Ольденбурзьке графство стало одне з небагатьох в Німеччині, що за підсумками Тридцятирічної війни практично не постраждало. Через політику нейтралітету процвітали адміністрація та комерція, сільське господарство та торгівля, ремесла та мистецтво, література та музика. Військова політика відігравала підлеглу роль.

Помер 1667 року в мисливському маєтку Растеде. Своїм спадкоємцем відповідно до заповіту оголосив Фредеріка III, короля Данії та Норвегії. Сестрі Магдалені та позашлюбному синові Антону заповів окремі володіння.