Антуан Карон
Антуан Карон (фр. Antoine Caron 1521, Бове — 1599, Париж) — французький художник, представник маньєризму і школи Фонтенбло.
Антуан Карон | ||||
---|---|---|---|---|
Antoine Caron | ||||
![]() |
||||
Посмертний портрет художника в похилому віці | ||||
При народженні | Antoine Caron | |||
Народження |
1521 Бове | |||
Смерть | 1599 | |||
Париж | ||||
Національність | француз | |||
Країна |
![]() | |||
Жанр | біблійні і історичні композиції, портрети, книжкові ілюстрації. | |||
Діяльність | художник, glass artist, ілюстратор | |||
Напрямок | реалізм в портретах, маньєризм | |||
Покровитель | Катерина де Медічі | |||
Вплив на | маньєризм | |||
Вчитель | Франческо Приматіччо і Нікколо дель Аббате | |||
Твори | Christ and the woman taken in adulteryd | |||
| ||||
![]() |
Життєпис
Походить з міста Бове. За припущеннями, у Бове отримав і первісну художню освіту. Відомо, що в молоді роки працював по замовам церкви як майстер вітражів.
У період між 1540 та 1550 рр. працював у майстернях Фонтенбло, де керували італійці Франческо Пріматіччо і Ніколо дель Абате[1]. Пройшов через культ малюнка, такого характерного для маньєризму і школи Фонтенбло як французького центру маньєризму. Сам працював художником-ілюстратором для тогочасних книг (Овідій, «Метаморфози», французьке видання).
Про творчі пошуки в малюванні свідчать його малюнки та замальовки, переведені у друковану графіку[2].
1561 року він отримав посаду надвірного художника королів Генріха ІІ та Катерини Медічі. До його обов'язків додали функцію режисера надвірних свят і урочистостей. Збережена невелика частина малюнків художника з сюжетами придворних свят. Частка малюнків Антуна Карона була використана як картони для створення тогочасних сюжетних килимів-аррасів[2].
Антуан Карон помер у Парижі 1599 року.
Стиль Антуана Карона і місце в історії мистецтв
![](../I/Caron-Antoine-triumph-of-winter.jpg.webp)
Проблемою другорядних митців школи Фонтенбло було нівелювання їх художніх манер. Донині частка картин іде не під авторськими іменами, а під позначкою «майстер школи Фонтенбло», настільки близькі твори за стилістикою. Навпаки, в 20 ст. поціновувалась індивідуальність, неповторність художньої манери. Цей постулат використаний і для оцінок творчого надбання митців минулого. Антуан Карон відрізнявся помітною художньою індивідуальністю на тлі низки майстрів школи Фонтенбло[1]. Більша частина творів Карона знищена, частка збережених віднесена до творчості інших митців. Збережені твори мають вплив вишуканості, елегантності і схильності до пістрявих фарб, переускладненості побудови[1] , метафоричної і алегоричної художньої мови.
Вибрані твори
![](../I/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%B0%D1%81_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%B7_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%252C_%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9B%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B7%D1%96%D1%8E_16_%D1%81%D1%82.jpg.webp)
![](../I/Antoine_Caron_(attr)_Allegorie_des_Krieges.jpg.webp)
- «Портрет шляхетної пані», 1577
- "Арешт і молитва Томаса Мора ", Музей Блуа, Франція
- «Діана мисливиця»
- «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», 1566, Лувр
- «Сивілла Тибуртинська і імператор Октавіан Август», до 1580
- «Науковці, що вивчають сонячне затемнення», Музей Гетті, Каліфорнія
- «Історія королеви Артемісії. Мавзолей для чоловіка», малюнок
- «Алегорія війни»
- «Тріумф зими», 1568
- «Алегорія померлого кохання», Лувр
- «Тріумф смерті»
- «Авраам і Мільхіседек»
- «Турнір зі слоном», 1598
Галерея обраних творів
- «Науковці, що вивчають сонячне затемнення»
- «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», ліва частина композиції
- «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», центральна частина композиції понизу
- «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», зображення римського Колізея в композиції
- «Апофеоз Сімели»
- Антуан Карон. «Сивілла Тибуртинська і імператор Октавіан Август», права частина композиції.
- «Турнір зі слоном»
Джерела
- Ehrmann, J.: Antoine Caron. Peintre à la Cour des Valois. Lille 1955.
- Chilvers, Ian (ed.) (2004) «Caron, Antoine (1521—1599)» The Oxford Dictionary of Art (3rd ed.) Oxford University Press, Oxford, ISBN 0-19-860476-9
- http://www.dropbears.com/a/art/biography/Antoine_Caron.html
- http://www.gallery.ca/en/see/collections/artwork.php?mkey=9125
- http://www.getty.edu/art/collection/objects/761/antoine-caron-dionysius-the-areopagite-converting-the-pagan-philosophers-french-1570s/
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антуан Карон