Антуан Карон

Антуан Карон (фр. Antoine Caron 1521, Бове — 1599, Париж) — французький художник, представник маньєризму і школи Фонтенбло.

Антуан Карон
Antoine Caron
Посмертний портрет художника в похилому віці
При народженні Antoine Caron
Народження 1521(1521)
Бове
Смерть 1599(1599)
  Париж
Національність француз
Країна  Франція
Жанр біблійні і історичні композиції, портрети, книжкові ілюстрації.
Діяльність художник, glass artist, ілюстратор
Напрямок реалізм в портретах, маньєризм
Покровитель Катерина де Медічі
Вплив на маньєризм
Вчитель Франческо Приматіччо і Нікколо дель Аббате
Твори Christ and the woman taken in adulteryd

 Антуан Карон у Вікісховищі

Життєпис

Походить з міста Бове. За припущеннями, у Бове отримав і первісну художню освіту. Відомо, що в молоді роки працював по замовам церкви як майстер вітражів.

У період між 1540 та 1550 рр. працював у майстернях Фонтенбло, де керували італійці Франческо Пріматіччо і Ніколо дель Абате[1]. Пройшов через культ малюнка, такого характерного для маньєризму і школи Фонтенбло як французького центру маньєризму. Сам працював художником-ілюстратором для тогочасних книг (Овідій, «Метаморфози», французьке видання).

Про творчі пошуки в малюванні свідчать його малюнки та замальовки, переведені у друковану графіку[2].

1561 року він отримав посаду надвірного художника королів Генріха ІІ та Катерини Медічі. До його обов'язків додали функцію режисера надвірних свят і урочистостей. Збережена невелика частина малюнків художника з сюжетами придворних свят. Частка малюнків Антуна Карона була використана як картони для створення тогочасних сюжетних килимів-аррасів[2].

Антуан Карон помер у Парижі 1599 року.

Стиль Антуана Карона і місце в історії мистецтв

А. Карон. «Тріумф зими», бл. 1568 р., приватна збірка

Проблемою другорядних митців школи Фонтенбло було нівелювання їх художніх манер. Донині частка картин іде не під авторськими іменами, а під позначкою «майстер школи Фонтенбло», настільки близькі твори за стилістикою. Навпаки, в 20 ст. поціновувалась індивідуальність, неповторність художньої манери. Цей постулат використаний і для оцінок творчого надбання митців минулого. Антуан Карон відрізнявся помітною художньою індивідуальністю на тлі низки майстрів школи Фонтенбло[1]. Більша частина творів Карона знищена, частка збережених віднесена до творчості інших митців. Збережені твори мають вплив вишуканості, елегантності і схильності до пістрявих фарб, переускладненості побудови[1] , метафоричної і алегоричної художньої мови.

Вибрані твори

Картоньєр і художник Антуан Карон (1521—1599), аррас «Молодий король з радниками», серія «Легенда про Артемізію» 16 ст., Лувр, Париж.
«Алегорія війни»
  • «Портрет шляхетної пані», 1577
  • "Арешт і молитва Томаса Мора ", Музей Блуа, Франція
  • «Діана мисливиця»
  • «Винищення тріумвірів у Стародавньому Римі», 1566, Лувр
  • «Сивілла Тибуртинська і імператор Октавіан Август», до 1580
  • «Науковці, що вивчають сонячне затемнення», Музей Гетті, Каліфорнія
  • «Історія королеви Артемісії. Мавзолей для чоловіка», малюнок
  • «Алегорія війни»
  • «Тріумф зими», 1568
  • «Алегорія померлого кохання», Лувр
  • «Тріумф смерті»
  • «Авраам і Мільхіседек»
  • «Турнір зі слоном», 1598

Галерея обраних творів

«Історія королеви Артемісії. Мавзолей для чоловіка», малюнок

Джерела

Примітки

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антуан Карон

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.