Франческо Приматіччо

Франческо Приматіччо (італ. Francesco Primaticcio, фр. Le Primatice 30 квітня, 1504, Болонья, Італія - 1570, Париж, Франція) - французький художник, архітектор, скульптор доби маньєризму, італієць за походженням. Надвірний художник чотирьох французьких королів.

Франческо Приматіччо
Francesco Primaticcio (Le Primatice)
портрет Франческо Приматіччо з «Життєписів» Вазарі
При народженні Francesco Primaticcio
Народження 30 квітня 1504(1504-04-30)
Болонья,
Смерть 1570(1570)
  Париж
Національність італієць
Країна Італія, Франція
Навчання Джуліо Романо, Мантуя
Діяльність художник, архітектор, декоратор, скульптор, Штукатур
Напрямок маньєризм
Роки творчості 1530 - 1569
Покровитель Чотири королі Франції
Вплив Мікеланджело, Парміджаніно, Джуліо Романо
Вплив на майстрів школи Фонтенбло
Вчитель Джуліо Романо і Innocenzo di Pietro Francucci da Imolad
Відомі учні Ponce Jacquiotd і Henri Lerambertd
Твори вівтарі, алегорії, портрети, декоративні твори, фрески галереї Уліса, каплиця династії Валуа в абатстві Сен-Дені

 Франческо Приматіччо у Вікісховищі

Життєпис. Італійський період

Народився в місті Болонья. Художню майстерність опановував в місті Мантуя, працюючи разом з художником і архітектором Джуліо Романо. Франческо Приматіччо вже належав до іншої генерації італійських майстрів, світогляд яких формували настанови не стільки Відродження, скільки кризової доби маньєризму. Як і більшість майстрів маньєризму, Приматіччо виробився в особу з високою ерудицією, був фахівцем в декількох галузях - від створення фресок і аррасів до розпланування садів. Працював також як скульптор і архітектор.

Французький період

Замок Фонтенбло

1532 року відбув у Париж, де отримав запрошення на декоративні роботи в королівській резиденції Фонтенбло. За королівським дорученням перебував в Римі, де замовив відливки відомих скульптур для королівських збірок скульптури у Франції, серед яких був і «Лаокоон».

В Фонтенбло працював під керівництвом італійця Россо Фйорентино, що прибув ще 1530 року. Недовгий час в Фонтенбло працював і Віньола. Художня кар'єра Франческо Приматіччо отримала сприятливі умови для розвитку після передчасної смерті Россо Фйорентино. Він успадкував посаду керівника художніх майстерень в Фонтенбло, де працюватиме до власної смерті в 1570 році.

Франческо Приматіччо - відомий майстер так званої Першої школи Фонтенбло. В резиденції короля працював і як художник - фрескіст, і як ландшафтний архітектор, що сприяв створенню в саду павільйона богині Помони, фонтана «Геркулес», гроту тощо. Приматіччо створював декор для королівських свят і маскарадів.

З часом робив проєкти надгробків як для французьких вельмож, так і для померлих королів.

Франческо Приматіччо - архітектор

Проєкт Приматіччо. Поземний план каплиці династії Валуа.

Приматіччо не втрачав зацікавленості в архітектурі, навіть коли не працював на будівельних майданах. Про це свідчить картина «Свята Родина на тлі театру», Ермітаж, Росія. В найкращих традиціях маньєристів по створенню дивацького тла на картинах, він подав Мадонну з немовлям, Святого Йосипа та Святу Єлизавету за лаштунками розкішного театру просто неба.

Значною була діяльність Франческо Приматіччо як архітектора при проєктуванні і будівництві нової каплиці династії Валуа в абатстві Сен-Дені. Приматіччо запропонував центричну споруду з однією банею, що мала витоки в ідеях центричних споруд римських митців - Донато Браманте, Рафаеля Санті, небачених ще у Франції. Вдалий зразок подібної споруди створив і Антоніо да Сангалло старший (Церква Сан Б'яджо (Монтепульчіано)). Праця над створенням каплиці затяглася і не була закінчена за життя Франческо Приматіччо.

Вибрані твори

Франческо Приматіччо. «Свята Родина на тлі театра». Ермітаж.
  • Автопортрет, галерея Уффіці, Флоренція
  • фрески галереї Уліса, палац Фонтенбло
  • «Свята Родина на тлі театра», Ермітаж, Росія
  • Проєкт і макет каплиці династії Валуа в абатстві Сен-Дені
  • Портрет вельможі у вигляді Св. Георгія (Жан де Дентвіль ?)
  • «Викрадення Єлени» (і початок Троянсьої війни), Бовз музей
  • «Одісей і Пенелопа», Нью-Йорк
  • «Одісей і сирени»
  • «Поклоніння пастухів», для каплиці палацу Гіза, знищено

Джерела і ресурси інтернету

  • Всеобщая история архитектуры. — Т.5. — М., 1967.
  • Бартенев И. А. «Зодчие итальянского Возрождения». — М., 1965.
  • Pinelli A. La bella maniera. — Torino, 1993.
  • Barilli R. Maniera moderna e manierismo. — Milano, 2004.
  • Primaticcio: un bolognese alla corte di Francia. Milano: 5 continents, 2005
  • Jean-Michel Leniaud, Saint-Denis de 1760 à nos jours, 1996.
  • Frommel S., Bardati F. Francesco Primaticcio architetto. Milano: Electa, 2005
  • Твори в музеях світу
  • Сайт палацу Фонтенбло, Франція
  • Гравюри з фресок Приматіччо в галереї Улісса палацу Фонтенбло, зруйнованої 1738 року

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Франческо Приматіччо

Література (джерела)

  • Primaticcio: un bolognese alla corte di Francia. Milano: 5 continents, 2005
  • Frommel S., Bardati F. Francesco Primaticcio architetto. Milano: Electa, 2005
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.