Апофіліт

Апофіліт (рос. апофиллит; англ. apophyllite, fisheye stone; нім. Apophyllit) породотвірний мінерал підкласу шаруватих силікатів.

Апофіліт
Абревіатура Apo[1]
Хімічна формула (K,Na)Ca₄Si₈O₂₀(F,OH)·8H₂O
Ідентифікація
Сингонія Тетрагональна сингонія
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь листок[2],
Пілінг[3]
 Апофіліт у Вікісховищі
Апофіліт

Загальний опис

Хімічна формула: KCa4[Si4O10]2F•8Н2O. Містить (%): K2О — 5,2; CaO — 25; SiO2 — 53,7; Н2O — 16,1; F — до 1,5. Звичайно має домішку Na.

Сингонія тетрагональна. Густина 2350±20 кг/м³. Твердість 4,5-5,5. Кристали таблитчасті, стовпчасті. Структура субшарувата. Чистий А. — безбарвний, водянисто-прозорий. Домішки зафарбовують А. в жовтуватий, зеленуватий, червонястий кольори, які часто розташовані секторально. Блиск скляний. А. — низькотемпературний гідротермальний мінерал. Типовий для мигдалекам'яних основних ефузивів.

Зустрічається разом з цеолітами, ісландським шпатом, агатом, гранітом, нефеліновим сієнітом, в метаморфічних гірських породах, вапняках і скарнах, а також у деяких рудних родовищах. А. — цінний колекційний матеріал.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Апофіліт // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Апофіліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.