Апітерапія

Апітерапі́я — медичне використання бджолиних продуктів. Використовуться мед, перга, віск, прополіс, маточне молочко («королівське желе») та бджолина отрута, бджолиний підмор, воскова міль, трутневий гомогенат.

Медоносна бджола, Apis mellifera
Бджоли на стільниках з медом

Згідно з чинним законодавством України, апітерапія визначається як «лікування та профілактика захворювань за допомогою продуктів бджільництва»[1].

Історія

Апітерапія бере свій початок із Стародавнього Єгипту, Греції та Китаю. Згадки є у Ведах, Біблії та Корані.

Вагомий внесок у розвиток апітерапії зробили радянські і російські вчені професори Артемов Микола Михайлович та його учні Орлов Борис Миколайович та Крилов Василь Миколайович.

Клінічна практика

Найпоширенішим є веномне застосування апітерапії (лікування бджолиною отрутою).

Найактивнішим компонентом у веномі є мілетин, що має безліч цілющих властивостей. Попри це, в деяких індивідуальних випадках, трапляються люди з алергією до препарату (лікар-професіонал виявляє це до застосування лікування).

У натуропатії веномне лікування іноді поєднують з акопунктурним.

Апітерапія ефективна та безпечна для лікування псоріазу[2].

В Україні

Чергові VI Міжнародні курси по апітерапії пройшли в березні 2018 р. в Києві на базі Європейського університету[3][4].

Провідні апітерапевти
  • Тихонов Олександр Іванович - Президент Всеукраїнської асоціації апітерапевтів
  • Лабінський Андрій Йосифович
  • Пилипчук Іван Йосифович
  • Яковенко Єдуард Геннадійович - голова громадської організації «Спілка Професійних Пасічніків і Апітерапевтів України»
  • Фролов Валерій Митрофанович

У Росії

Професор В. М. Крилов з 1997 р. головує російською Міжвідомчою координаційною радою по апітерапії, до якої входили академіки Сергєєв Павло Васильович та Кривцов Микола Іванович, а зараз входять академік РАН М. В. Войтович та професори В. І. Лебедєв (вчений секретар), Р. Т. Маннапова та ін. У суб'єктах Російської Федерації здійснюється державна підтримка розвитку апітерапії[5], а законодавчо апітерапія визначається як "застосування продуктів бджільництва в лікувальних цілях"[6].

Наукові дослідження

Наукові дослідження проводяться в Інституті молекулярної біології Словацької АН[7].

Апітерапія закордоном

Примітки
  1. Закон України «Про бджільництво» від 22.02.2000 № 1492-III
  2. // Journal of Dermatological Treatment. 2015;26(4):335-9.
  3. http://medok.com/novosti/vi-mezhdunarodnye-kursy-apiterapii.html
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
  5. Стаття 4.5. Архів оригіналу за 6 лютого 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
  6. Стаття 3.12
  7. http://www.imb.savba.sk/index.php?lang=en&id=departments&labID=26&isdept=NO

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.