Аралкум (пустеля)

Аралкум (Ара́л + тюрк. кум) — нова пустеля, що формується на місці висихаючого Аральского моря.

Аралкум
Держава	Узбекистан і  Казахстан
На заміну	Аральське море
Площа	38 000 км²
Аралкум у Вікісховищі

Пилова буря на території Аралкуму (травень 2010 р.)

Піщано-солончакова пустеля знаходиться на території Узбекистану і Казахстану, на північний захід від пустель Каракуми та Кизилкум. Також пустелю називають Аккум (Біла пустеля).

Водний баланс Аральського моря був порушений через великі іригаційні проекти, здійснені в часи СРСР. Після будівництва Кокаральської греблі в 2005 році Північний Арал поступово відновлюється, але Південний Арал висихає, збільшуючи площу Аралкума.

Колишнє дно Аральського моря в Узбекистані, 2004 рік

Внаслідок опустелювання біорізноманіття регіону зменшилось на 200 видів рослин та тварин[1]. Теперішня флора висохлого дна озера почала розвиватись з 1960 року. Вона складається з 34 родин рослин зі 134 родами та 300 видами. Основні представники: Солонець трав'янистий, Suaeda crassifolia, Tripolium vulgare на суглинистих ґрунтах, а також Suaeda acuminata і Atriplex fominii на піщаних ґрунтах[2].

Аралкум займає площу понад 38 000 км² і є потужним джерелом вітрового виносу[3]. Пилові бурі виносять близько 100 мільйонів тонн токсичних солей та пилу в рік. Дрібнодисперсний пил, що виноситься з колишнього дна водойми, містить залишки мінеральних добрив та пестицидів, що вимивались зі зрошуваних полів. Над пустелею проходить потужний повітряний потік з заходу на схід, який спричиняє швидке розповсюдження аерозолю за межі Центральної Азії. Токсичні речовини з Аралкуму були знайдені в крові пінгвінів в Антарктиці, звичайний аральский пил — на льодовиках Гренландії, в норвезьких лісах та полях Білорусі.