Араматлеко
Араматлеко (д/н — 555 до н. е.) — цар Куша в 580–555 роках до н. е.
| Араматлеко | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Давньоєгипетський фараон | |||||
| Панування | 580-555 до н. е., | ||||
| Попередник | Анламані | ||||
| Наступник | Малонакен | ||||
|
| |||||
| В шлюбі з | Атаматака, Піанкхер, Ахе, Аманітакайє, Малетасен | ||||
| Діти | Малонакен, Аманітакайє, Єсруамен, Халеталі | ||||
| Батько | Аспелта | ||||
| Мати | Хенутахбіт | ||||
| Місце поховання | Нурі | ||||
Життєпис
Син Аспелти, царя Куша, та його сестри-дружини Хенутахбіт. Посів трон близько 580 року. Оженився на своїх сестрах Ахе і Аманітакайє. Значний вплив на нього спочатку мала мати. Замирився з новим єгипетським фараоном Яхмосом II, завдяки чому налагодилася торгівля уздовж Нілу. В подальшому панування Араматлеко було мирним та добробутним для його підданих. Починається культурний розвиток столиці Мерое.
Насамперед відомий зі своєї піраміди № 9 в Нурі, датованій кінцем VI або V ст. до н. е. Виконаний за обітницею об'єкт, що носить його ім'я, зведено Мерое. Серед коштовностей з піраміди знайшли золоте намисто-комір з його ім'ям. Гранітна статуя цього царя була знайдена у дворі храму Амона в Напаті. Тут представлений Араматлеко, що сидить, одягнений на свято на честь бога Седа (Ассута). Став останнім з царів, що підтримував давньоєгипетську традицію зведення власних статуй.
Помер близько 555 року до н. е. Йому спадкував син Малонакен.
Джерела
- Dows Dunham and M. F. Laming Macadam, Names and Relationships of the Royal Family of Napata, The Journal of Egyptian Archaeology, Vol. 35 (Dec., 1949), pp. 139—149
- Derek A. Welsby, The Kingdom of Kush, British Museum Press, 1996. p.207
- Lazlo Török: Meroe City, an Ancient African Capital, London 1997, S. 236-39, ISBN 0856981370