Аспелта

Аспелта (д/н 580 до н. е.) — цар Куша в 600580 роках до н. е.

Аспелта
Давньоєгипетський фараон
Панування 600—580 до н. е., 
Попередник Анламані
Наступник Араматлеко
Тронне ім'я (преномен): Мер-ка-Ра—
«Ра - той, кого ка люблять»
Власне ім'я (номен): Аспелта

 


Ім'я Гора: Неферха
«Чий вигляд гарний»
Ім'я небті: Неферха —
«Чий вигляд гарний»
Золоте ім'я Гора: Усерпехті«Чия сила могутня»
Усеріб —
«Чиє серце міцне»

В шлюбі з Медікен, Генуттахебіт
Діти Араматлеко, Аманітакайє
Батько Сенкаманіскен
Мати Насалса
Народився невідомо
Помер бл. 580 до н.е.
Місце поховання Нурі

Життєпис

Син Сенкаманіскена, царя Куша, та Насалси, доньки царя Атланерси. Близько 600 року до н. е. після смерті його старшого брата Анламані було створено з 24 осіб (по 6 представників жерців, писарів, вояків і представників династії) для вибору наступника зі кандидатів: Аспелти та його небожа Ан'кра. Аспалта був обраний царем, відразу після чого він відправився до Напата на офіційну коронацію. Відома стела, присвячена страті жерців, які виступили проти обрання Аспелти.

Царство Куш в 591 році до н. е.

У 592 році до н. е. єгипетський фараон Псамметіх II виступив у похід проти царства Куш. На думку вчених цей похід відбувся з огляду на посилення потуги Аспалти, що продовжував політику свого попередника. Аспалта став погрожувати впливу в Верхньому Єгипті. Військо єгиптян захопило і розграбувало Напату та храми на горі Баркал.

Аспалта зміг зберегти владу та свою державу. Він переніс столицю держави до Мерое. Тут розпочав відродження держави, розбудовуючи столицю та відновлюючи військо нубії. Помер близько 580 року до н. е. Йому спадкував ймовірно син Араматлеко.

Гробниця Аспалти знаходиться в Нурі (піраміда № 8), це друге за розміром поховання в Нурі. Гробницю Аспалти розкопав археолог Джордж Рейснер 1916 року. Перекриття в гробниці виявилися завалені в давнину, що убезпечило поховання від грабіжників. Велика кількість артефактів з цих розкопок виставлено в Бостонському музеї образотворчих мистецтв. Палац Аспалти був також розкопаний Джорджем Рейснером в 1920 році.

Джерела

  • Bertha Porter; Rosalind L B Moss; Ethel W Burney, Topographical bibliography of ancient Egyptian hieroglyphic texts, reliefs, and paintings. VII, Nubia, the deserts, and outside Egypt, Oxford: Griffith Institute, 1995
  • Aidan Dodson & Dyan Hilton: The Complete Royal Families of Ancient Egypt. Thames & Hudson, 2004, pp 236—239 ISBN 0-500-05128-3
  • László Török, The kingdom of Kush: handbook of the Napatan-Meroitic Civilization
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.