Араукарія Бідвілла

Араукарія Бідвілла — (Araucaria bidwillii, місцева назва — Бунія-бунія) — вид вічнозелених хвойних дерев з роду араукарія родини араукарієвих. Єдиний представник найдавнішої секції араукарієвих — бунія (Bunya).

Араукарія Бідвілла
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
(без рангу): Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Араукарієві (Araucariaceae)
Рід: Араукарія (Araucaria)
Вид:
Араукарія Бідвілла (A. bidwillii)
Біноміальна назва
Araucaria bidwillii
Hook., 1843
Синоніми

Columbea bidwillii (Hook.) Carrière
Marywildea bidwillii (Hook.) A.V.Bobrov & Melikyan

Поширення

В Австралії родина араукарієвих (Araucariaceae) представлена двома родами — араукарія і агатіс. Місцева назва араукарії Бідвілла — «бунія-бунія». Росте на сході Австралії, в Квінсленді, в лісах на тихоокеанському узбережжі. У цієї араукарії досить великий ареал, але популяції нечисленні.

Араукарія Бідвілла в Україні

У 1843 р. австралійський натураліст і мандрівник Джон Бідвілл, на честь якого названий цей вид, передав декілька екземплярів араукарії в Ботанічний сад К'ю (Англія). Звідси вона поширилася по всій Європі, в тому числі і в Україні. Араукарію Бідвілла мають у своїх колекціях Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна у Києві (висотою 26 м)[1], Ботанічний сад Львівського університету (висотою понад 20 м)[2], Кам'янець-Подільський ботанічний сад[3]

Морфологічний опис

Це дводомна рослина, жіночі екземпляри досягають 40-50 м висоти, діаметр стовбура — до 125 см. У дорослих дерев стовбур майже до половини висоти звільнений від гілок. Кора товста, смолиста та темна. Молоді дерева з широкопірамідальною кроною, бічні гілки в колотівках, на кінцях повислі. Листки яйцеподібні з гострим кінцем, у верхній частині крони розташовані спірально, а на бічних пагонах в 2 ряди. Верхня поверхня листя блискуча, з багатьма паралельними жилками, але без кіля, продихні лінії є на всій нижній поверхні листа. Шишки 35 см довжини і масою до 3 кг. Це найбільші шишки серед араукарієвих.

Застосування

Деревина араукарії високо цінується і використовується в меблевому виробництві.

Насіння їстівне (в шишці їх може бути до 150 шт.)[4].

Галерея

Примітки
  1. Ботанічний сад імені академіка Олександра Фомін. Сектор інтродукції тропічних та субтропічних рослин
  2. «Дерево-гігант». Газета «Високий замок». 8.11.2010
  3. «Сад у затінку фортеці та каньйону».[недоступне посилання з червня 2019] (з 1940 р.)
  4. Araucaria bidwillii Bunya-Bunya, Monkey Puzzle Tree, False Monkey Puzzle. PFAF Plant Database. Процитовано 4 травня 2017.

Джерела

Посилання
  • Boer, E. & A. B. Ella, eds. 2000. Plants producing exudates. In: Faridah Hanum, I. & L. J. G. van der Maesen, eds., Plant Resources of South-East Asia (PROSEA). (Pl Res SEAs) 18:120.
  • Encke, F. et al. 1984. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 13. Auflage. (Zander ed13)
  • Farjon, A. 1998. World checklist and bibliography of conifers. (L Conifers)
  • Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO). 2010. Ecocrop (on-line resource). (Ecocrop)
  • Francis, W. D. & G. M. Chippendale. 1970. Australian rain-forest trees. (Trees AustRF)
  • George, A. S., ed. 1980–. Flora of Australia. (F Aust)
  • Hnatiuk, R. J. 1990. Census of Australian vascular plants. Australian Flora and Fauna Series No. 11. (L Aust)
  • Liberty Hyde Bailey Hortorium. 1976. Hortus third. (Hortus 3)
  • Porcher, M. H. et al. Searchable World Wide Web Multilingual Multiscript Plant Name Database (MMPND) (on-line resource). (Pl Names)
  • Smith, A. C. 1979—1991. Flora vitiensis nova. (F Viti)
  • Stanley, T. D. & E. M. Ross. 1983—1989. Flora of south-eastern Queensland. (F SE Queensl)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.