Арвідас Яноніс

Народився Арвідас Яноніс у місті Кедайняй у сім'ї колишнього футболіста вільнюського «Жальгіріса» Олександра Яноніса, який працював у місті тренером. Ще з дитинства Арвідас Яноніс розпочав займатися футболом у місцевій ДЮСШ у тренера Зенонаса Юшки. У 1978 році після закінчення школи Яноніс вступив до Вільнюського педагогічного інституту, під час навчання в якому грав за збірну профспілок Литовської РСР. Під час гри за цю збірну його помітив тренер дублюючого складу вільнюського «Жальгіріса» Стасіс Рамяліс, і запросив до складу своєї команди, а в кінці року Арвідас Яноніс вже дебютував у складі «Жальгіріса» в основному складі в першій лізі СРСР. З наступного року він вже став гравцем основнго складу команди, а за підсумками сезону 1982 року разом із командою став переможцем першої ліги, й з наступного сезону грав у складі вільнюської команди у вищій лізі СРСР. у 1987 році Яноніс у складі «Жальгіріса» став бронзовим призером чемпіонату СРСР.

У 1990 році, після відмови литовських команд виступати в чемпіонаті СРСР, Арвідас Яноніс спочатку грав у складі «Жальгіріса» в Балтійській лізі, а в другій половині року грає у складі московського «Локомотива» у першій лізі СРСР. За підсумками сезону «Локомотив» зайняв четверте місце в лізі, проте переміг у перехідних матчах волгоградський «Ротор», і в 1991 році Яноніс грав у складі «залізничників» вже у вищій лізі.

У сереині 1991 року Арвідас Яноніс перейшов до складу команди австрійської Бундесліги «Санкт-Пельтен». у цій команді він грав протягом трьох років, зігравши у вищому австрійському дивізіоні 77 матчів. У 1994—1998 роках литовський захисник грав у нижчоліговому австрійському клубі «Герасдорф». З 1998 року Яноніс грав за низку нижчолігових та напівпрофесійних австрійських клубів, у 2003 році остаточно завершив виступи на футбольних полях.

У 1987 році Арвідас Яноніс разом із іншими футболістами «Жальгіріса» грав у складі студентської збірної СРСР на Літній Універсіаді 1987 року в Загребі, де став переможцем турніру.[1] З 1986 року Яноніс почав залучатися до олімпійської збірної СРСР, у відбірковому турнірі зіграв один матч. У 1988 році його включили до складу збірної на Олімпійських ігор 1988 року у Сеулі. На олімпійському турнірі Яноніс зіграв лише один матч групового турніру проти збірної США, проте незважаючи на це він разом зі всією радянською командою отримав золоті олімпійські нагороди, а наступного року отримав звання заслуженого майстра спорту.

Після виходу литовської футбольної федерації зі складу союзної на початку 1990 року Арвідас Яноніс розпочав виступи у складі відновленої національної збірної Литви. У складі литовської збірної він дебютував у першому її матчі 27 травня 1990 року проти збірної Грузії.[2] У складі збірної грав до 1993 року, провівши 5 матчів.

Ще під час виступів у нижчолігових австрійських командах Арвідас Яноніс розпочав працювати в компанії з виробництва вагонів для метрополітену.[3] пізніше він зайнявся власним бізнесом в Австрії.[4]

• Олімпійський чемпіон (1):

1988

• Чемпіон Універсіади (1):

Збірна СРСР: 1987

• Переможець першої ліги СРСР — 1982
• Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1):

«Жальгіріс»: 1987

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль на сайті «Сборная России по футболу» (рос.)
• Профіль на сайті legioner.kulichki (рос.)
• Арвідас Яноніс на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Арвидас Янонис (рос.)