Арзуманян Григорій Агафонович
Арзуманян Григорій Агафонович (22 квітня 1919, село Каварт Еріванської губернії, тепер Вірменія — 28 листопада 1976, місто Єреван, тепер Вірменія) — радянський державний, партійний та політичний діяч, голова Ради міністрів Вірменської РСР у 1972—1976 роках. Член Бюро ЦК КП Вірменії. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у березні — листопаді 1976 року. Депутат Верховної ради Вірменської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 7-го і 9-го скликань.
| Арзуманян Григорій Агафонович вірм. Գրիգոր Աղաֆոնի Արզումանյան | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1972 — 1976 | |||
| Попередник: | Бадал Мурадян | ||
| Наступник: | Тадей Саркісян | ||
| Народження: | 22 квітня 1919 | ||
| Смерть: |
28 листопада 1976 (57 років) Єреван, Вірменська РСР, СРСР | ||
| Поховання: |
 | ||
| Країна: | СРСР | ||
| Освіта: | Вірменський державний інженерний університет | ||
| Партія: | КПРС | ||
| Нагороди: |    | ||
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Народився в родині селянина.
З 1937 по 1941 рік — студент автодорожнього факультету Єреванського політехнічного інституту, за фахом інженер-будівельник мостів і доріг.
З червня 1941 по 1946 рік служив у РСЧА: слухач Ленінградської військово-транспортної академії; представник наркомату оборони СССР на Московсько-Донецькій залізниці з евакуації; помічник військового коменданта пересування військ Закавказького фронту. Служив на Ленінградському, Північно-Кавказькому, Південному, Закавказькому фронтах і в Чорноморській групі військ.
З 1946 року — начальник групи, начальник пошукової експедиції Головного дорожнього управління при Раді міністрів Вірменської РСР.
З 1948 року — інструктор транспортного відділу ЦК КП(б) Вірменії.
У 1952—1953 роках — завідувача промислово-транспортного відділу Єреванського окружного комітету КП Вірменії.
З 1953 року — начальник Головного дорожнього управління Вірменської РСР. У 1954 році працював заступником міністра автомобільного транспорту й шосейних доріг Вірменської РСР.
У 1954—1955 роках — 1-й секретар Ленінського районного комітету КП Вірменії.
У 1955—1959 роках — секретар, 2-й секретар Єреванського міського комітету КП Вірменії.
1956 року закінчив заочно Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
З 1959 року — інструктор відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках.
14 жовтня 1965 — 23 листопада 1972 року — секретар ЦК КП Вірменії.
21 листопада 1972 — 28 листопада 1976 року — голова Ради міністрів Вірменської РСР.
Помер 28 листопада 1976 року після важкої хвороби в місті Єревані.