Аркаїм

Аркаїм — давнє городище на східних схилах Уральських гір на річці Велика Караганка (Брединський район, Челябінська область, Росія). У перекладі з тюркського означає «хребет, спина, основа». Вигляд згори нагадує спіраль. Датується XVII — XVI сторіччями до н. е.

Музеїфікований розкоп двох осель

Аркаїм
Укріплене поселення Аркаїм. Аерофотознімок. Укріплене поселення Аркаїм. Аерофотознімок.
52°38′57″ пн. ш. 59°34′16″ сх. д.
Статус:	Археологічна пам'ятка культурної спадщини
Тип:	Городище або сакральний центр
Доба:	бронзова
Датування:	XVII — XVI ст. до н. е.
Країна:	Росія
Регіон:	Челябінська область, Брединський район
Археологічна культура:	Андронівська культура (сінташта)
Артефакти:	залишки фундаментів житлових і господарських будівель, знаряддя, вироби, жертовні кістки
Дата відкриття:	червень, 1987
Відкривач:	С. Г. Боталов, В. С. Мосін
Дата дослідження:	у 1987-1991 інтенсивно востаннє 1995 року
Дослідники:	Г. Б. Зданович
Підпорядкування:	Челябінський державний історико-культурний заповідник «Аркаїм»
Вебсторінка	[ www.arkaim-center.ru/%20Заповідник%20«Аркаїм»]]
Аркаїм
Аркаїм у Вікісховищі

Городище являло собою два вписані одне в одне кола оборонних споруд і два кола, які примкнули до замкових стін, осель та виробничих будівель (загальною площею близько 20 тисяч м²), які прилягали до стін фортеці.

Основним заняттям населення було металургійне виробництво й металообробка, про що свідчать виявлені плавильні печі, ливарні форми, сопла, шлаки, молоти й ковадла. Високий рівень виробництва гармонував з архітектурною досконалістю поселення: кільцеві лінії мали один центр (головну площу), куди сходилися радіальні вулиці; чотири входи було орієнтовано по чотирьох вітрах.

Також наявна і інша точка зору на вагомість і класифікацію археологічної пам'ятки. Згідно з цим науковим підходом, Аркаїм – це маленький сакральний центр невеликого родинного клану[1].