Арлін Дал
Арлін Дал (англ. Arlene Dahl; 11 серпня 1925, Міннеаполіс, Міннесота — 29 листопада 2021, Нью-Йорк) — американська акторка театру, кіно та телебачення. Мати Лоренцо Ламаса.
Арлін Дал | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Arlene Dahl | ||||
Ім'я при народженні | англ. Arlene Carol Dahl | |||
Народилася |
11 серпня 1925[1][2][3] Міннеаполіс, Міннесота, США | |||
Померла |
29 листопада 2021[4] (96 років) Мангеттен, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[5] | |||
Громадянство | США | |||
Діяльність | акторка театру, телеакторка, кіноакторка, модель, колумністка, підприємниця | |||
Alma mater | Міннесотський університет і Washburn High Schoold | |||
Роки діяльності | 1947 — 2012 | |||
Чоловік |
Лекс Баркер (1951—1952), Фернандо Ламас (1954—1960), Крістіан Р. Холмс (1960— 1964), Алексіс Ліхейн (1964—1969), Ронсвіл Шаум (1969—1976), Марк Розен (1984) | |||
Діти | Лоренцо Ламас[6] | |||
IMDb | nm0006428 | |||
Нагороди та премії | ||||
зірка на голлівудській Алеї слави | ||||
| ||||
Арлін Дал у Вікісховищі |
Життєпис
Арлін Керол Дал народилася 11 серпня 1925 року у Міннеаполісі, штат Міннесота, в родині норвежських іммігрантів Рудольфа Дала та його дружини Ідель, в дівоцтві Свон. З дитиства захоплювалася театром, відвідувала ораторські курси та уроки танців. Після закінчення школи вступила до місцевої драматичної трупи, одночасно працюючи моделлю. Нетривалий час навчалася в Університеті Міннесоти, після чого переїхала до Чикаго, а потім до Нью-Йорка, де грала на сцені і була помічена голлівудським агентом. Її справжній кінодебют відбувся 1947 року в музичному фільмі «Моя дика ірландска роза» Девіда Батлера, після успіху якого студія Metro-Goldwyn-Mayer уклала з нею довготривалий контракт. Надалі у неї були головні ролі у фільмах «Панування терору» (1949) Ентоні Манна, «В тилу ворога» (1950) Сема Вуда, «Три маленькі слова» (1950) Річарда Торпа, «Відтінок червоного» (1956) Алана Двона, «Фортуна — це жінка» (1957) Сідні Гілліата, «Подорож до центру Землі» (1959) Генрі Левіна, та інших.
На початку 1950-х років познайомилася з актором Лексом Баркером, за якого вийшла заміж 16 квітня 1951 року, і розлучилася наступного року. 1954 року вдруге вийшла заміж за аргентинського актора Фернандо Ламаса. 1958 року у подружжя народився син Лоренцо Ламас, який теж став актором. Після народження сина Дал в основному завершила свою кар'єру, хоча й продовжувала з'являтися у другорядних ролях в кіно та на телебаченні. Пізніше працювала журналісткою, видала низку книг з краси і астрології та заснувала власну лінію білизни і косметики. Після розлучення з Ламасом 1960 року акторка ще чотири рази виходила заміж та народила ще двох дітей — доньку Крістіну Керол Холмс від третього чоловіка Крістіана Холмса, техаського нафтовика, та сина Ронсвіла Андреаса Шаума від п'ятого чоловіка Р. Шаума. Її останньою роллю в кіно стала роль матері головного героя у виконанні Лоренцо Ламаса у фільмі «Ніч воїна» (1991). Її внесок до американської кіноіндустрії відмічено іменною зіркою на Голлівудській алеї слави. 1984 року вийшла заміж за дизайнера Марка Розена, з яким вони проживали між Нью-Йорком та Вест-Палм-Біч, штат Флорида, і шлюб з яким тривав до самої смерті акторки.
Арлін Дал померла 29 листопада 2021 року в себе вдома у Нью-Йорку на 97-му році життя[7].
Вибрана фільмографія
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1947 | ф | Моя дика ірландська роза | My Wild Irish Rose | Роза Донован |
1948 | ф | Наречена божеволіє | The Bride Goes Wild | Тіллі Сміт Олівер |
1948 | ф | Південний янкі | A Southern Yankee | Салліван Везербі |
1949 | ф | Панування терору | Reign of Terror | Мадлон |
1950 | ф | В тилу ворога | Ambush | Енн Дюверел |
1950 | ф | Три маленькі слова | Three Little Words | Ейлін Персі |
1951 | ф | Без зайвих запитань | No Questions Asked | Елен Сейберн Джесман |
1952 | ф | Золоті Кариби | Caribbean Gold | Крістін Барклай Макалістер |
1953 | ф | Діамантова королева | The Diamond Queen | королева Майя |
1954 | ф | Світ жінки | Woman's World | Керол Телбот |
1956 | ф | Відтінок червоного | Slightly Scarlet | Дороті Лайонс |
1957 | ф | Фортуна — це жінка | Fortune Is a Woman | Сара Мортон Бренвілл |
1959 | ф | Подорож до центру Землі | Journey to the Center of the Earth | Карла Гетеборг |
1964 | ф | Поцілунки для мого президента | Kisses for My President | Доріс Рейд Вівер |
1969 | ф | Шляхи Катманду | The Pleasure Pit | Лорін |
1970 | ф | Загарбники землі | Land Raiders | Марта Карденас |
1979—1987 | с | Човен кохання | The Love Boat | різні персонажі |
1981 | с | Острів Фантазій | Fantasy Island | Амелія Шелбі |
1981—1984 | с | Одне життя, щоб жити | One Life to Live | Люсінда Шенк Вілсон |
1991 | ф | Ніч воїна | Night Of The Warrior | Іді Кін, мати Майлза |
1995—1997 | с | Ренегат | Renegade | Вірджинія Бідл / Елейн Карлайл |
1995 | с | Всі мої діти | All My Children | леді Люсіль |
1999 | с | Ейр Америка | Air America | Синтія Гарленд |
Примітки
- Discogs — 2000.
- GeneaStar
- Roglo — 1997. — 8549233 екз.
- Legendary Actress Arlene Dahl, Mother Of Lorenzo Lamas, Dies At Age 96
- The New York Times / D. Baquet — Manhattan, NYC: The New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1851. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- The New York Times / D. Baquet — Manhattan, NYC: The New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2021. — P. A21. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
- Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 30 листопада 2021.