Армагеддон

Армагеддон (дав.-гр. Ἁρμαγεδών; рідко Гар-Маґедо́н[1], з івриту — «гора Мегіддо», або «гора збору військ»[2]) — пророковане Біблією місце збору військ вкінці часів.

Дехто пов'язує цю назву з фінальною війною між злом і добром, а в ширшому значенні, з апокаліптичним знищенням, як, скажімо, ядерною катастрофою.

Армагеддон у Біблії

У Біблії слово «Армагеддон» згадується лише один раз в книзі Об'явлення 16-му розділі і 16-му вірші в контексті, де ангели виливали «сім чаш гніву Божого».[3]

І я бачив, що виходили з уст змія, і з уст звірини, і з уст неправдивого пророка три духи нечисті, як жаби, це духи демонські, що чинять знаки. Вони виходять до царів усього всесвіту, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога. Ось іду, немов злодій! Блаженний, хто чуйний, і одежу свою береже, щоб нагим не ходити, і щоб не бачили ганьби його! І зібрав їх на місце, яке по-єврейському зветься Армагеддон.[4]

Географічне та історичне підґрунтя

Буквальної гори Мегіддо немає; є тільки пагорб приблизно 21 метр заввишки, де лежать руїни стародавнього міста Мегіддо. Цей пагорб розташований неподалік із південно-східного боку гори Кармел на Ездрілонській рівнині, її довжина — 32 кілометри, а ширина у східній частині — 29 кілометрів.[5]

Там начальник ханаанського війська Сісера зазнав поразки від ізраїльського судді Барака. [6]

Тутмос III, єгипетський фараон, сказав: «Здобуття тисяч міст — це здобуття Мегіддо».[7] Дуже цікаве пояснення дає Олександр Болотников (доктор богослов'я). Армагеддон - це шалений плач і стогін від приреченості грішників при вигляді того що наближається ХРИСТОС. (Зах.12:11 Того дня здійметься велике голосіння в Єрусалимі, як голосіння Гададріммона в Меґіддонській долині. ) (Матвія 24:30 І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою.

Див. також

Примітки

  1. «Християнські Грецькі Писання. Переклад нового світу» Об'явлення 16:16
  2. «Обговорення на основі Писань», Wachtturm-Gesellschaft, Sertes/Taunus, стор. 39
  3. Об'явлення 16:1
  4. Об'явлення 16:13-16 в перекладі Огієнка видання 1962 року.
  5. Деніс Бейлі, The Geography of the Bible, Нью-Йорк, 1957, стор. 148
  6. Суддів 5:19, 20; 4:12-24
  7. «Хрестоматія з історії стародавнього світу» за редакцією В. В. Струве, Київ, 1953, т. I, стор. 58.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.