Армас Лауніс

Лауніс — автор десяти опер, до яких сам писав лібрето. Найбільш відомі:

• «Сім братів» (1913), перша фінська комічна опера
• «Куллерво» (1917);
• «Аслак Гетта» (поставлена в 2004 під керуванням Сакарі Орамо);
• «Юдіф».

Серед творів Лауніса також камерні музичні композиції, кантати, твори для хору, сюїти для оркестру, музика для першого етнографічного фільму «Одруження в Карелії, країні поезії» (1921) та інші твори.

Лауніс — один із перших дослідників і збирачів народної музики. Відвідував Лапландію (1904, 1905, 1922), Кайну (1902), Інграм (1903 — 1906), Карелію (1902 — 1905), Естонію (1930), записуючи мелодії, спів відомих виконавців, плакальниць. Лауніс вмів оцінити багатство і динамізм поезії, покладеної на музику, розумів усю важливість народної культури. Його численні публікації та колекції досьогодні є частиною народного надбання.

Пізніше, подорожуючи Північною Африкою, він цікавився музикою бедуїнів, арабів і берберів, яка згодом додала новий колорит до його власної музики.

Доктор наук (1911), агреже, Лауніс викладав з 1922 по 1925 роки музичний аналіз і композицію в Гельсінському університеті. Він удосконалював свої знання в Берліні (у Вільгельма Клатте) і у Веймарі (у Вальдемара фон Баусснера).

Піклуючись про доступність музичної освіти для всіх, він створив перші народні консерваторії у Фінляндії, які існують досьогодні. Лауніс керував ними до 1930.

З 1920 Армас Лауніс отримував довічну пенсію від фінської держави, при цьому маючи право жити за кордоном.

Прагнучи зберігати контакт зі своєю батьківщиною, він працював постійним кореспондентом "Helsingin Sanomat", "Uusi Suomi" і "Suomen Kuvalehti", і журналістом при Французькій асоціації з обмінів у галузі мистецтва, а також був членом і засновником Товариства іноземної преси Лазурного берега.

Остаточно влаштувавшись у Франції, в Ніцці у 1930, Лауніс брав активну участь в музичних і культурних обмінах між Францією і Фінляндією.

• Ahmajärvi, Jouni 2003: Додати «Se maa on taikamaa, on maa mun kaipauksen». Armas Launiksen kuva Lapista ja saamelaisista. Julkaisematon pro gradu-tutkielma. Oulun yliopisto, Historian laitos.
• Fantapié, Henri-Claude 2000: Armas Launis (1884-1959): un compositeur finlandais dans le contexte niçois et français . Boréales 2000: 78/81, p. 213-230.
• Fantapié, Henri-Claude 2003: Додати Quand un compositeur du Nord croise un collègue venu du Sud ... Boréales 2003: Додати 86/89, p. 249-263.
• Hako, Pekka 1982: Armas Launis 1884-1959. - Felix Krohn, Armas Launis, Ernst Linko. Hämeen läänin taidetoimikunta, Hämeenlinna.
• Hako, Pekka 2004: Додати Armas Launis: opera composer. Finnish music quarterly 2004: Додати 2, s. 42-47.
• Heinonen, Kati 2005: Додати Armas Launiksen fonogrammit Soikkolasta: laulutavan, runon ja laulutilanteen välisiä yhteyksiä kalevalamittaisessa runoudessa. Pro gradu-tutkielma, http://ethesis.helsinki.fi/julkaisut/hum/kultt/pg/heinonen/ .
• Jouste, Marko 2004: Додати Armas Launiksen vuoden 1904 Lapin matkan joikusävelmien keräys ja soiva vertailuaineisto. - Musiikin suunta 2004: Додати 2, s. 58-81.
• Järvinen, Minna Riikka 2004: Додати Ummikkona Pohjan perille. - Launis, Armas: Tunturisävelmiä etsimässä. Lapissa 1904 ja 1905. Toim. Minna Riikka Järvinen. Helsinki: SKS, 341-351.
• Tomasi, Henri 1940: Armas Launis. Notes biographiques. Kullervo. Autres œuvres. Préface de H.Holma. London.
• Väisänen, AO 1960: Armas Launis 1884-1959. Kalevalaseuran vuosikirja 40, s. 345-349.
• Tarasti Eero, Muotokuvia, Imatran Kansainvälisen Semiotiikka-Instituutin julkaisuja, nr.3.

• На сторінках фінського музичного інформаційного центру, на ключовому слові «Armas Launis», знаходиться важливий джерело даних.