Арнольд Ігор Володимирович

Народився у Харкові. Його батько та мати мали вищу освіту та працювали земськими статистиками.

У зв'язку з хворобою батька в 1908 р сім'я виїхала до Швейцарії. Ігор Арнольд вчився в початковій школі Цюріха. У 1912 р. мати переїхала з ним до Німеччини, а в 1913 р. до Одеси.

У 1914—1918 рр. навчався в четвертій одеської гімназії. У 1918 р родина отримала з-за кордону звістку про смерть Володимира Арнольда.

У 1918—1921 рр. навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету Новоросійського університету в Одесі. Припинив навчання через матеріальні труднощі.

Працював у канцелярії та у бібліотеці.

У 1922—1924 рр. викладав математику на робітничих факультетах Одеського сільськогосподарського інституту та Одеського політехнічного інституту.

У 1924 р. вступив на 3-й курс математичного відділення Московського університету, закінчив його у 1929 р., захистивши дипломну роботу на тему «Ідеали в комутативних напівгрупах».[2]

У 1929—1932 рр. був аспірантом НДІ при Московському університеті.

Від 1935 р. — кандидат фізико-математичних наук.

У 1933—1941 рр. працював асистентом, доцентом, в. о. професора математики Фізичного інститутуту Московського університету. Одночасно викладав теорію чисел і теорію арифметики в Московському педагогічному інституті.

У 1941 р. Ігорю Арнольду першому присвоєно вченого ступеня доктора педагогічних наук[1]. Предметом захисту була рукопис «Теоретична арифметика», видана в 1938 р. в якості посібника для математичних відділень педагогічних інститутів.[2]

Від 1941 р. разом з родиною в евакуації в Магнітогорську. Очолював кафедру в одному з вищів. Від 1943 — професор.

У 1944 р. повернувся до Москви, очолив кафедру вищої математики Московського інституту сталі. Одночасно працював викладачем фізичного факультету Московського університетуту.

У в 1944—1948 рр. працював старшим науковим співробітником у Науково-дослідному інституті методів навчання Академії педагогічних наук РРФСР. Наукова робота у ці роки будла повёязана з розробкою методики викладання математики в середній та вищій школі. Від 1945 р. — член-кореспондент відділення методик викладання основних дисциплін у початковій і середній школі АПН РРФСР.[2]

Дружина — Ніна Олександрівна Арнольд (уроджена Ісакович) — мистецтвознавець, працювала у Державному музеї образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, брала участь в археологічних експедиціях, пізніше викладала англійську мову.[3]

• Теоретическая арифметика. Москва, 1938;
• Теория чисел. Москва, 1939; 2 изд. — Москва, 2016.
• Теория рядов. Москва, 1939;
• Отрицательные числа в курсе алгебры. Москва; Ленинград, 1947;
• Показатели степени и логарифмы в курсе элементарной алгебры. Москва; Ленинград, 1949.
• Принципы отбора и составления арифметических задач — М.: МЦНМО, 2008. — 45 с., ISBN 978-5-94057-425-5

• Гормашева Н.М. Арнольд Ігор Володимирович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

• Андронов И. К. Полвека развития школьного математического образования в СССР. — Москва : Просвещение, 1967. — С. 128-132.
• Педагогическая энциклопедия. — Москва : Советская Энциклопедия, 1964. — Т. 1.

• История математики. Арнольд Игорь Владимирович
• Летопись Московского университета. Арнольд Игорь Владимирович